Близько двох сотень слів щороку об’єднують українців у різних куточках світу. Хтось пише їх вдома з муркотливим котом на колінах, хтось – у шумному офісі, можливо, навіть у потязі, а є й ті, хто у бліндажі під звуки вибухів. Радіодиктант національної єдності – набагато більше ніж щорічна перевірка на грамотність, й цьогорічний диктант не став виключенням.
«Гривна» зібрала враження користувачів соцмереж від Радіодиктанту-2026, а також коментарі херсонців, які долучилися до його написання.
Радіодиктант національної єдності 2026: все, що відомо
«Лист, який не закінчується» – цьогорічний текст Радіодиктанту, що зворушив серця його учасників. Автор тексту – письменник та ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Від моменту долучення до війська у 2022-му воював на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. У 2024 році демобілізувався після важкого поранення. У творчості письменника важливе місце посідають військовий досвід, пам’ять про загиблих і спроба осмислити життя в умовах війни.
В інтерв’ю «Громадському» Артур Дронь зізнався, що працюючи над текстом для Радіодиктанту, намагався зробити так, аби кожен, хто його писатиме, зміг асоціювати зміст тексту із собою. До слова, до щорічної традиції написання Радіодиктанту автор цьогорічного тексту сам долучався не один раз:
«Я писав диктант не один раз, жодного разу не надсилав його на перевірку й жодного разу не написав без помилок. Але для мене завжди було важливіше розуміти, що це не шкільний іспит і не контрольна робота. Помилки чи їхня відсутність — другорядні. А момент єднання — основний».
І судячи із тисяч дописів та коментарів, автору таки вдалося задумане. Цьогорічний текст Радіодиктанту вже розбирають на особливо щемливі цитати, оформлюючи ними романтичні ілюстрації, надсилаючи у повідомленнях найріднішим.

Що ж до цьогорічних читців, то їх було двоє – учитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка, громадська діячка та волонтерка Даша Астаф’єва.
Останню, до речі, напередодні проведення Радіодиктанту критикували у соцмережах. Основна претензія такого роду дописів – зйомки Астаф’євою у відвертих фотосесіях для журналу Playboy. Нижче публікуємо один з таких коментарів, що узагальнено ілюструє й решту:

Однак подібної критики було набагато менше ніж слів підтримки. І після завершення Радіодиктанту схвальних відгуків щодо прочитання тексту Астаф’євою лише посилилась.


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жителів Херсонщини обурили слова української блогерки Емми Антонюк: у чому суть конфлікту
Дискусію на цю тему влучним жартом завершила українська культурна оглядачка Лєна Чиченіна:

Традиція, що об’єднує: відгуки користувачів соцмереж та коментарі херсонців
У 2026-му українці 27 раз писали разом Радіодиктант національної єдності. Ця тепла традиція з роками продовжує об’єднувати людей. Цього року у соцмережах можна було побачити чимало коментарів від тих, хто долучився вперше. Загалом цьогоріч палких суперечок після написання не було. Люди дякували авторові й читцям за приємний досвід:



Не обійшлося й без гумору на тему. Ось, до прикладу, допис Служби безпеки України:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Любов між окупантом і херсонкою: українців обурила скандальна книга німецької письменниці
Приводом посміятися ставали й суперечки щодо написання окремих слів:

Ну і як не погодитись?

Своїми враженнями від Радіодиктанту на своїх сторінках у соцмережах ділилися й херсонці. Психолог з Херсона Володимир Багненко пише Радіодиктант вже втретє і із задоволенням підтримує цю традицію:
«Писав радіодиктант. Втретє. Багато клієнтської роботи, 3 клієнта сьогодні зранку, а це означає підготовку і емоційну включеність в складні запити. Але час радіодиктанту – це святе, не планував сесії на цей час і писав.
Ну бо це неймовірна спільна практика єднання для України, особливо зараз.
Так приємно бачити людей, для яких наша мова важлива – від Канади до Антарктиди. Писати спільно – об’єднує.
Текст сподобався. Особливо останні 2 речення. написав їх дружині.
Писалось весело. Кілька разів перекреслив, виправив помилки, які побачив.
Ну бо помилки – це частина життя. Наконец-то я міг допускати помилки і нічого за це не буде))) Шкода шо в житті не так)».
Допис на тему опублікувала й завідувачка кафедри історії, археології та методики викладання у Херсонському державному університеті Наталія Кузова:

Своїми враженнями з «Гривною» поділилась і херсонка Вікторія, яка вимушено тимчасово переїхала до іншого регіону:
«Пишу Радіодиктант національної єдності вже років сім, а може, й більше. І щороку з нетерпінням та особливим трепетом чекаю на цей момент. У нашій родині це взагалі традиція – усі пишуть. Сьогодні знову писали диктант, і вже навіть обмінялися світлинами. І знаєте, це теж про єдність.
Цьогорічний текст гарний, але чомусь не залишив такого сильного відгуку, якого, можливо, я очікувала. Хоча, пишучи його, звісно, думала про війну, відстані й зустрічі, на які так чекаємо …
А от Радіодиктант «Твій дім» 2022 року пам’ятаю досі. Не знаю, чи це найкращий текст Радіодиктанту, але точно особливий для мене. Передусім через образ равликів-переселенців, який закарбувався в пам’яті. І, мабуть, саме в цьому й полягає особливість таких текстів: вони залишаються з нами не через складні слова, які ти не знаєш як написати, а через емоції, які ми проживаємо, пишучи диктант.
Цьогоріч диктант читали дуже гарно, хоча трохи повільно, як на мене. Також незвично, що було чути двох читців, але мені здається, це було цікавим рішенням».

Світлинами своїх диктантів з «Гривною» поділилися й наші читачі, які зараз перебувають на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини. З міркувань безпеки не публікуємо їхніх імен. Це мати та батько, чия донька зараз знаходиться на підконтрольній Україні території. Для подружжя написання Радіодиктанту – спосіб підтримувати зв’язок зі своєю країною в цілому і зі своєю найріднішою людиною зокрема.


А тим, хто сумнівається чи варто долучатися до написання Радіодиктанту наступного року, допис нижче:

Куди надсилати диктант на перевірку?
Докладніше про умови повідомляє організатор Всеукраїнського радіо диктанту національної єдності Суспільне мовлення.
На перевірку диктанту фахівцям його можна надіслати декількома способами:
- паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня;
- сфотографувати/відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.
У четвер, 29 жовтня, об 11:00 на платформах Суспільного буде оприлюднено текст Радіодиктанту національної єдності, щоб кожен зміг перевірити свій текст самостійно.
Головне фото ілюстративне: shutterstock.com.








