На початку серпня цьогоріч протягом майже тижня на окупованому рашистами острові Джарилгач не вщухала пожежа – руйнівна дія вогню охопила найціннішу степову ділянку в Джарилгацькому національному природному парку. Як вплинула пожежа, яка сталася з вини окупантів, на рослинний і тваринний світ острова?
У результаті цієї масштабної пожежі вогонь знищив всю заповідну зону – загалом ідеться про майже 16 кілометрів території острова. Про це розповіла директорка Джарилгацького національного природного парку Ірина Сабашенко в коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
«Пожежа виникла саме через те, що окупаційна влада облаштувала полігон на острові, скоріш за все, було загоряння рослинного покриву, тому так сталося. У нас вигоріла майже вся заповідна зона. Там сконцентрована основна частина всіх цінних видів всіх частин степових екосистем, рідкісних видів, які занесені до «Зеленої книги України», а доля тварин нам взагалі невідома», – сказала директорка.
Через окупацію острова, яка триває від початку повномасштабного вторгнення РФ, уже майже півтора року жоден український біолог чи еколог не має доступу до інформації щодо ситуації на Джарилгачі. Тому оцінювати наслідки пожежі сьогодні можна лише приблизно. Про це розповів еколог та зоолог Української Природоохоронної Групи Олексій Василюк в коментарі благодійному фонду UAnimals.
За його словами, така пожежа – екстраординарна подія для острова. Раніше пожежі тут траплялися, але адміністрація національного парку вчасно на це реагувала. Пожежу таких масштабів допустили російські окупанти.
Відомо, що внаслідок пожежі вигоріла практично вся суха частина острова, зайнята степами. Це відносно невелика степова малолюдна територія, і дуже довгий час вона була безпечним притулком для багатьох тварин.
«Найбільше могли постраждати невеликі наземні тварини, зокрема червонокнижні. Наприклад, деякі комахи, гадюка степова. Птахи можуть відлетіти, копитні – втекти та перестояти пожежу десь на мокрих ділянках. Але дрібні наземні тварини втекти не можуть. Наприклад, постраждати могла унікальна комаха емпуза смугаста – південноєвропейський вид богомолів. Цей богомол приваблює своїх жертв, удаючи, що він краплина води. У емпузи на голові є виступ, який нагадує ріг, і дуже виблискує на сонці», – розповів Олексій Василюк.
Він додає, що через сильні вітри на острові та швидке розповсюдження вогню жодна комаха чи дрібна тварина врятуватися не може. Проте є й хороші новини – адже найбільша кількість рідкісних видів тварин Джарилгача живуть не на суходолі, а в акваторії. Наприклад, краби, риби тощо – пожежа на них не вплине.
«Копитні можуть втекти, але й вони постраждають. Усі копитні – чужорідні для національного парку. Їх заселили туди, коли Джарилгач ще не був національним парком, а був мисливським господарством. Потім полювання на тварин в парку заборонили. Певною мірою це була проблема, адже тварин було забагато для острова. Тепер рослини, якими вони харчувалися, повністю згоріли. Навряд чи тварини вимруть, але це дуже ускладнює їхнє життя», – повідомив науковець.
Стосовно рослинного світу, то більше шансів зберегтися має саме флора, а не фауна, каже він. Адже рослини можуть доволі глибоко в землі мати коріння та цибулини. Це гіпотези, але з великою ймовірністю значна частина рослин збережеться, додає Василюк.
«Інша проблема – відновлення заповідника після пожежі. Загалом, пожежа є відносно нормальним явищем для степу. Степ має механізми відновлення: з сусідніх ділянок доволі швидко можуть поновлюватися тварини та рослини. Але Джарилгач – це острів посеред моря. Там немає сусідніх ділянок.
Розмінування на Джарилгачі триватиме десятиліття. Але коли ми туди все ж таки потрапимо й зможемо пройти хоча би стежками, то побачимо його значно біднішим, ніж він був до повномасштабного вторгнення Росії», – підсумував науковець.
Раніше «Гривна» розповідала історію монаха з Джарилгача, який вижив на острові поряд з окупантами.
На головній світлині: маяк Г. Ейфеля на острові Джарилгач. Фото довоєнного часу Олексія Василюка.
Тэги: