Дарина Лапіна
Несуть в собі не лише красу орнаментів, а й мудрість слів – так Миколаївський краєзнавчий музей описав свої нові експонати. Нещодавно музей отримав у подарунок 15 вишитих епіграфічних рушників, датованих кінцем ХІХ століття. Колекція стала частиною музейних скарбів.
Унікальну колекцію, музею передав кандидат історичних наук Олександр Хаєцький. Окрім рослинних та геометричних візерунків, рушники оздоблені монограмами, відомими прислів’ями, фрагментами молитов та народними висловами, які ніби оживляють вишивку, розкриваючи задум майстринь.
Детальніше про історію цих рушників Миколаївський краєзнавчий музей повідомив на своїй сторінці у Фейсбук:
«Чи знали ви, що вишиті рушники Миколаївщини кінця ХІХ століття часто несли в собі не лише красу орнаментів, а й мудрість слів? Майстрині, створюючи ці обереги, вплітали в них повчальні написи, молитви та щирі побажання, щоб підсилити їхню захисну силу.
Такі рушники займали почесне місце в оселях: прикрашали ікони, фотографії, картини, ставали важливим атрибутом обрядів та цінним подарунком на згадку, особливо для тих, хто вирушав у далеку дорогу».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Одесі презентували унікальну виставку з понад 30 робіт, вишитих ногами (фото)
Як зазначають музейники, епіграфічні рушники містять найрізноманітніші написи, зокрема на тих, що представлені в колекції є вишиті слова молитви, щирі побажання, важливі послання та народні прислів’я.
Серед експонатів є й особливі сюжетні рушники, тобто й вишита картина й текст розповідають одну історію.
«На одному з таких сюжетних рушників – слова запальної пісні: “По дорозі жук жук по дорозі чорний, подивися дівчино, який я моторний”, – гармонійно доповнюються зображеннями молоді, що танцює. А рушник з великодніми розвагами прикрашає витончена монограма з двох літер», – йдеться у дописі.
Співробітники музею відзначають, що кожен рушник колекції – це не просто вишитий виріб, а справжній витвір народного мистецтва, що зберігає пам’ять про минуле Миколаївщини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пам’ять, законсервована в стібках: херсонська майстриня – про те, як вишивка стала символом спротиву в окупації
Марина Поліщук
