Дарина Лапіна
Неможливе завдання – за декілька днів перемир’я здійснити по максимуму те, що не вдавалось роками через щільність російських обстрілів та дронових атак. Режимом тиші, що діяв на Херсонщині з 27 жовтня по 1 листопада задля евакуації з окупованих Олешків, скористалися і громади на звільненій частині області. Як з цим впоралися у Білозерській ТГ та що саме вийшло зробити, ми розпитали в очільника СВА.
Днями на фейсбук-сторінці Білозерської СВА повідомили, що за час дії режиму тиші представники селищної ради та військової адміністрації здійснили виїзди до найбільш обстрілюваних прибережних сіл, які залишаються у надзвичайно складних умовах. Місцевим жителям доставили гуманітарну допомогу: харчі, засоби гігієни, паливо для генераторів та інші важливі речі. У дописі також йшлося про те, що працівники СВА намагалися провести дистанційне обстеження пошкодженого житла у межах програми «єВідновлення».
Аби дізнатися більше подробиць, «Гривна» звернулася за коментарем до начальника Білозерської СВА Ігоря Острівного, який був серед тих, хто за час перемир’я відвозив допомогу жителям прибережних сіл. Він розповів, у якому зараз стані населені пункти на лінії розмежування, чи проводилась евакуація населення звідти під час режиму тиші та яка безпекова ситуація нині загалом у громаді.
Ситуація у громаді: скільки людей залишається та чи збільшилась кількість атак
Наразі усі 25 населених пунктів Білозерської ТГ віднесені до зони активних бойових дій, тобто розташовані на відстані менше 30 кілометрів від лінії зіткнення. Попри це громада продовжує жити. На її території нині, за приблизними підрахунками, залишається від 6 до 7 тисяч людей, з яких 460 – діти. У самій Білозерці, що систематично потерпає від ворожих ударів, за словами Ігоря Острівного, перебуває близько 2500 жителів. Переважна більшість тих, хто залишається в селищі (приблизно 80%) – це люди старшого віку.
Що ж до безпекової ситуації у громаді (не враховуючи декількох днів тиші під час режиму припинення вогню), то вона залишається стабільно важкою. Порівняно з осінню 2025-го, коли ми спілкувалися з Ігорем Миколайовичем минулого разу, кількість обстрілів з боку рашистів залишається приблизно такою ж, а от ворожих безпілотників значно побільшало.
«Окрім обстрілів, зокрема з «Градів», дуже збільшилась кількість дронів. І вони різні. Окупанти використовують різні частоти, а також технологію ШІ», – говорить Ігор Острівний.
Так, лише по самій Білозерці за одну добу може прилетіти від 15 до 18 ворожих БпЛА, і то, це тільки ті, які можна побачити, зазначає очільник СВА.
Через російські атаки продовжують потерпати мирні жителі. За минулий місяць на території Білозерської громади постраждало близько двох десятків людей.
Деталь, яка лише підкреслює вищезгадану страшну статистику – прямо під час розмови з журналісткою «Гривни» 4 листопада, Ігор Миколайович отримав чергове повідомлення про нову ворожу дронову атаку, що призвела до загибелі чоловіка на в’їзді до Білозерки:
«Думаємо, як туди дістатися, бо зараз вийти неможливо – дуже багато російських дронів».
Замість дороги – ліс, і жодного неушкодженого будинку
Прибережні населені пункти Херсонщини через цинічні та системні атаки російських терористів перетворилися на зону смерті. Чимало таких сіл тепер наче привиди – не залишилось жодного жителя. Однак навіть у червоній зоні подекуди залишаються люди. Та дістатися до них, аби допомогти – це завжди ризик для життя. Саме тому у час короткотривалого перемир’я першочерговою задачею працівників Білозерської СВА стала поїздка саме до таких сіл. з’їздити У дні тиші з’їздити вдалося, зокрема до Дніпровського, Кізомиського і Томино-Балківського старостинських округів. У першому наразі залишається 7 людей, в другому – 11, в третьому – близько 33 жителів.
«Ми проїхали майже по всіх селах, де була можливість заїхати, адже розмінуванням ніхто не займався. І те, що я там побачив – це просто жахіття! Все повністю у нерозірваних снарядах, деталях з дронів. А стан доріг – то окрема історія. Дорога, яка була асфальтована, заросла. А в селах, на дорогах, де не було асфальту, взагалі виріс ліс!
Щодо стану житлового фонду – я жодного неушкодженого будинку не побачив. Я не готовий зараз надати фахову оцінку наскільки вони розбиті, але те, що я на власні очі побачив – там жодного цілого будинку нема», – поділився враженнями від побаченого Ігор Острівний.
Стан доріг в одному з населених пунктів Білозерської громади. Скриншот з відео Білозерської СВА.
Він розповів більш детально окремо по старостатах:
«У селі Дніпровське, ми змогли проїхати тільки по центральній вулиці. На жаль, далі все повністю зруйновано, розбито, всі вулиці завалені деревами або стовпами. Там жителів на сьогодні не лишилося.
Вдалося потрапити у селище Незламне. На сьогодні там проживає 6 людей. Ромашкове – все розбито, людей не залишилося. Це у Дніпровському старостаті.
У Кізомиському, до якого входять 4 села, ми змогли потрапити до двох – Велетенське та Кізомис. У першому залишається 2 людини, в другому – 11.
І Томинобалківський старостат. У селищі Розлив повністю все зруйновано, людей нема, взагалі нічого живого не залишилось. У Новодмитрівці проживає 10 людей, у Томиній Балці – близько 23 осіб».
У вищезгаданих старостатах не залишилось цілих будинків. Скриншот з відео Білозерської СВА.
Попри такі страшні умови там залишаються проживати люди. Як уточнив очільник СВА, мова лише про доросле населення, всіх дітей вдалося евакуювати раніше. Звичайно, і в ході цієї поїздки під час перемир’я представники СВА вчергове запропонували людям виїхати із особливо небезпечних населених пунктів. У кожному з вищезазначених населених пунктів, де ще залишаються мешканці, представники СВА зустрілися з людьми та пропонували евакуацію, однак вкотре отримали відмову.
«Спілкувався, умовляв, будь ласка, погоджуйтеся на евакуацію є ж можливість. Та, на жаль, люди прийняли рішення залишитися.
Тому ми привезли до цих сіл гуманітарну допомогу – харчові набори, засоби гігієни, пальне для генераторів», – розповів начальник СВА.
Місцевим жителям роздали гуманітарну допомогу.
Окремим напрямком роботи у віддалених селах була фіксація наслідків російської агресії. Представники СВА за можливості провели обстеження пошкодженого житла , проводячи фото та відео зйомку. Це також важлива допомога для жителів громади, які мають отримати компенсацію за програмою «єВідновлення».
«Люди просто падали з ніг»
Тимчасове перемир’я використали також для доставлення гуманітарної допомоги в саму Білозерку. Центр громади також перебуває під постійними атаками ворога, тому роботи там накопичилось чимало.
«У Білозерці ці дні комунальні підприємства працювали у посиленому режимі. Під час режиму тиші спробували максимально відремонтувати водогінну мережу.
Також по лікарні нашій окремо працювали. Туди треба було завезти будматеріали, тому що останнім часом дуже сильно б’є ворог по лікарні. Ще потрібно було там плити попіднімати, тому що вони лежали на системі опалення. У швидкому режимі організували техніку, попіднімали плити, робили там роботу. Крім того обстрілами було пошкоджено трубу на котельні, це також треба було вирішити, адже попереду опалювальний сезон, щоб люди, які звертатимуться до лікарні, не замерзли. Змонтували трубу, підключили котли», – розповідає Ігор Миколайович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Життя рятують ті, кому самим потрібна допомога: як працює Білозерська лікарня під щоденними ворожими обстрілами
Користуючись короткочасним припиненням обстрілів у громаду завезли пальне для генераторів. До Білозерки, зокрема вдалося завести 5 вантажівок з гуманітарною допомогою, що є надзвичайно цінним, адже через щільність обстрілів та дронів до Білозерки ніхто з благодійників їхати не хотів. За словами очільника СВА, доставляти гуманітарну допомогу безпосередньо до Білозерки під дронами доводилось силами працівників.
Зробити якомога більший об’єм роботи за максимально короткий термін – так можна описати те, що діялось у Білозерській громаді у дні режиму припинення вогню. Всі служби працювали майже цілодобово:
«У нас просто був, знаєте, нон-стоп у людей. Люди вже просто падали з ніг. Однак потрібно було використати режим тиші по максимуму, адже ми не знаємо, коли ще буде тепер така нагода. Тому ми всі працювали у дуже прискореному темпі, поки була така можливість».
Сумно і боляче від того, що прифронтові громади за декілька днів були змушені встигати робити карколомні об’єми роботи задля допомоги своїм жителям. Режим тиші росіяни закінчили рівно в оголошений напередодні термін – 1 листопада рівно об 22:59. І поки на правобережжі Херсонщини у дні тиші доставляли гуманітарну допомогу цивільним та займалися евакуацією, рашисти на окупованому ними лівому березі використовували перемир’я лише задля укріплення своїх позицій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналісти Sky News показали, як росіяни використали евакуацію з Олешків для своїх воєнних цілей
Фото: Білозерська СВА / Фейсбук.
Ян Ярчук
Марина Поліщук
