Дарина Лапіна
Миколаївський музей суднобудування та флоту працює над проєктом, що присвячений військово-морському мистецтву козаків та їхнім суднобудівним технологіям. Серед іншого, відвідувачі музею зможуть ознайомитись з моделями козацьких суден, такими як: чайка, байдак та дуб.
У Миколаївському музеї суднобудування та флоту триває робота за проєктом «Переосмислення культурно-історичної спадщини Миколаївщини в Козацьку добу: традиції козацького суднобудування та його вплив на розвиток регіону в ХV-ХVІІІ ст.» за підтримки Українського культурного фонду. В межах проєкту готується реекспозиція перших двох залів.
Команда проєкту на чолі з Мітковською Тетяною Сергіївною, кандидатом історичних наук, завідувачкою Миколаївського музею суднобудування і флоту та науковим консультантом даного проєкту, розробила тематично-експозиційний план і відбирає предмети, документи тощо для майбутньої експозиції.
Про це йдеться у дописі на сторінці музею у соцмережі:
«Комплексне уявлення про військово–морське мистецтво козаків та їхні суднобудівні технології ХVI-XVIII ст. надаватимуть відвідувачам численні експонати, серед яких модель не лише козацької «чайки», а й напівмоделі байдака, скампавеї та інш., що будуть представлені у оновленій експозиції завдяки проєкту».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Миколаївський краєзнавчий музей на продажі власного мерчу заробив майже 260 тис. гривень: на що витратять кошти
До слова, над створенням моделі одного із різновидів козацьких човнів працює керівник гуртка з судномоделювання Міської станції юних техніків Валерій Кіщук. В межах вищезгаданого проєкту він виготовляє для музею стендову модель козацького дуба кінця ХVІІІ ст., повідомляється на сторінці Миколаївського музею суднобудування та флоту.
Козацьке судно дуб (друга пол. ХVІІ – XVIII ст.) – вантажне вітрильне судно прибережного плавання, застосовувалося в Причорномор’ї та гирлах Дніпра, Дону, Бугу, в битвах проти Османської імперії в Чорному морі.
На відміну від чайок, дуби мали дві або три щогли з вітрилами. Назвою «дуб» козаки підкреслювали міцність своїх суден та їх багато тоннажність – до 100 т. Під час воєнних походів на Дубах перевозили визволених із неволі співвітчизників та велику кількість захоплених гармат.
Кінець XVII ст. став часом появи козацького дуба – великого плоскодонного, безпалубного, однощоглового судна. За параметрами він дуже схожий на бопланівський човен – довжина сягала 20 м, ширина – 3,6 м, екіпаж – 50 – 70 козаків. По дну від носа до корми йшов дубовий брус завтовшки у 24 см. Шпангоут і обшивка також виготовлялися з дуба. Але верхня частина бортів, банки та настили на кормі і носі судна були з сосни або ялини. Кильовий брус та інші деталі відрізняли цей новий дуб від дубів – моноксилів попередніх часів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Миколаєві будинок втратив унікальні елементи оздоблення після ремонту – їх врятували небайдужі активістки
Довідка. Проєкт «Переосмислення культурно-історичної спадщини Миколаївщини в Козацьку добу: традиції козацького суднобудування та його вплив на розвиток регіону в ХV-ХVІІІ ст.» реалізується ГО Центр навчання і освіти дорослих “Південь” за підтримки Український культурний фонд та в партнерстві з Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Миколаївським музеєм суднобудування і флоту й Агенція розвитку Миколаєва.
На головній світлині Валерій Кіщук за роботою над моделлю козацького дуба, фото зі сторінки Миколаївського музею суднобудування та флоту у Facebook.
Ян Ярчук
