Марина Поліщук
Українські Збройні сили продовжують відвойовувати окуповані землі Херсонщини. Наразі військове командування готує оголошення про звільнення нових населених пунктів на півдні України. Про це повідомила керівник об’єднаного пресцентру Сил оборони ОК «Південь» Наталія Гуменюк. За її словами, повідомлення з’явиться тоді, коли воно буде достатньо безпечним для підрозділів, що їх звільнили, і для цивільного населення, яке намагатиметься повернутися.
Тим часом вже відомо про звільнене селище Велика Олександрівка Бериславського району, у мережі з’явилися світлини з цього населеного пункту. Про його деокупацію повідомив ще 4 жовтня депутат Херсонської облради Ігор Йосипенко.
«Щойно ЗСУ звільнили селище Велика Олександрівка! Вітаю жителів Херсонщини з чудовою новиною! Все буде Україна! Не забуваймо, якою ціною ми повертаємо наші села. Слава ЗСУ!», – написав він у соцмережі.
Як доказ Йосипенко опублікував фотографію державного прапора України, встановленого на флагштоку будівлі Великоолександрівської лікарні.
Нагадаємо, російські війська окупували Велику Олександрівку 10 березня. У селищі проживало майже 7 тисяч осіб. Під час окупації населений пункт був великим укріпрайоном для російських загарбників, пише pivdenukraine.com.ua.
У звільненому селищі окупанти залишили по собі чимало слідів свого «панування»: зруйновано велику кількість будівель, як приватних, так і інфраструктурних об’єктів….
Центральна вулиця, на якій раніше майоріли вивіски магазинів, кав’ярень та салонів краси, перетворилася на безлюдне згарище, пише armyinform.com.ua. Усі приміщення, які використовували війська окупантів, згорілі та знищені, інші ж повністю завалені уламками брухту.
Територія селища усіяна обгорілими автомобілями, які росіяни знищували заради забави.
«Ці тварюки брали техніку: на чомусь їздили, інше розбирали на запчастини, але кінець в обох випадках однаковий: коли машина ламалася, то вони її знищували. Заганяли назад у гараж та кидали вибухівку, це в них за розвагу було», – розповідає місцева мешканка.
Місцеві жителі з жахом згадують часи російської окупації, але не втрачають оптимізму й поступово відновлюють побут у власних домівках.
