Дім схожий на дно річки, тільки замість риб плаває техніка та книжки. Історія підтоплення від херсонки Олени Маляренко

Автор: команда «Херсон плюс»

Як життя помістити в коробки?

Про підрив Каховської гідроелектростанції Олена Маляренко дізналася від приятельки з Одеси о шостій ранку. Вона зателефонувала до херсонки і попередила, за кілька годин вода прибуватиме до міста і треба рятувати життя.

«Я шість років працювала в системі ДСНС України, тож розуміла, на збори у мене є від трьох до шести годин. Ми ж не знали, о котрій саме підірвали Каховську ГЕС. Я зібрала найнеобхідніші речі, обдзвонила своїх знайомих, зателефонувала товаришу, щоб він мене забрав з річпорту. Мої два коти дуже панікували, вони постійно намагалися зламати переноску, не давали навіть поставити на підлогу. У мене руки були зайняті, тому не вийшло винести коробку з документами, фотографіями та рукописами. Я думала, що зможу повернутися і забрати ще. О 09.00 переїхала в інший мікрорайон міста. Разом з котами ми живемо у квартирі моєї приятельки, яка наразі в Канаді», – ділиться Олена Маляренко.

Вже о 14.00 того ж дня пані Олена повернулася додому, аби відзняти відео та зробити фото підтоплених будинків для міжнародних та всеукраїнських ЗМІ. Вода стрімко прибувала, тому жінка почала нагадувати сусідам про підтоплення і рекомендувала евакуюватися.

«За ймовірними підрахунками, у моїй оселі вода мала піднятися не вище, ніж на 1.5 метрів. Тому я просто закинула коробку з документами та інші важливі речі на шафу та пішла знімати відео. Але розрахунки старі, а реалії виявилися гіршими. Вода прибувала надто стрімко, я обійшла найближчі домівки і нагадала людям, що ймовірно до другого поверху будуть підтоплені оселі. На першому поверсі точно буде некомфортно жити. Люди не всі погоджувалися, але коли бачили, наскільки швидко прибуває вода, почали виходити. Коробку забрати так і не вдалося, бо самотужки витягнути її було майже нереально», – каже херсонка.

Попри те, що вода щосекунди прибувала, пані Олена не могла всидіти на місці і чимдуж намагалася допомогти як людям, так і тваринам. З нами ділиться однією з історій.

«7 червня я повернулася в Річпорт, аби закликати людей евакуюватися з підтоплених домівок. Ходити вже було неможливо, лише плавати. І коли я пливла, то на мене з дерева впав котик. Я його схопила і передала в човен, де знаходилися працівники поліції. От уявіть, тоді було два метри води. Я пливла і не доставала до дна», – згадує вона.

Кадри Олени Маляренко з підтопленого Херсона розлетілися Всеукраїнськими ЗМІ. Грузія, Німеччина та інші телеканали розповідали правду про ситуацію в Херсоні саме завдяки відео письменниці. Ми відшукали одне з таких відео.

Найбільше здивувало та обурило письменницю несвоєчасне оповіщення жителів Херсона про підрив ГЕС та затоплення. Пані Олена переконує, інформацію людям почали повідомляти запізно та і не всі могли почути.

«Сповіщати людей мали б хоча б з 05.00. Проте офіційне звернення люди почули тільки о 07.00 та ще й з інтернету. О 08.20 вперше пролунала сирена із сигналом «Увага всім» і тільки о 9.00 почала їздити поліція в Херсоні з попередженнями проте, що насувається вода. Але просто їхала машина з гучномовцем і переважно центральними вулицями, тому почути інформацію могли не всі. Це погано», – ділиться Олена Маляренко.

Тиждень квартира жінки була затоплена. Чотири дні рівень води становив понад два метри, а далі все менше та менше. Підтоплення ніколи не зупиняло пані Олену і вона намагалася потрапити ближче до оселі, бо хвилювалася.

Проте всі спроби виявилися марними. І справа не лише у воді, а й багнюці, по якій просто нереально було пересуватися навіть у гумових чоботах.

«Кожен день очищую по клаптику будинку»

Вперше до дверей підтопленої квартири жінці вдалося дійти 10 червня, а ось потрапити до власної оселі лише 11 червня. І все завдяки небайдужим хлопцям.

«10 червня я не змогла відкрити двері до квартири, бо вони розпухли від води, а утеплювач набився у замкові шпарини. Тоді херсонські хлопці допомогли мені. Вони обідрали утеплювач з дверей, все змастили, все постукали та вже 11 червня я вперше потрапила до квартири. Я побачила лінії на стінах і зрозуміла, ось де була вода. Всі речі, шафи були на підлозі та в багнюці. Великий шар мулу, купа книжок, техніка, особисті речі. Ось така картина зустріла мене в рідній оселі», – розповідає херсонка.

Під час розмови пані Олена наголошує, будинок побудовано на совість. Тому основні стіни та стеля вціліли. Та все ж оселя потребує капітального ремонту.

«Будинок у мене з буту, черепашник на глиняній суміші. Перестінки не настільки добротні, тому все ж обвалилися. Я трошки консультувалася з фахівцями і в них різні думки про оселю. Одні кажуть, що вже не буде стояти і треба його розбирати. А інші – ремонт можливий, але дорогий. Треба повністю весь будинок оббити і заповнити порожнини між бутом і черепашником. Бо глина дійсно сильно вимилася і світяться дірки. Це можна зробити або спеціальною сумішшю, або будівельною піною. І потім ще всі стіни повністю перемазати, а це понад 100 кв. м. Це дорогі роботи», – ділиться співрозмовниця.

Через підтоплення зруйнувалася і піч з грубою, яку пані Олена тихенько розмальовувала в окупації. Ця творчість була символом незламності, мужності, віри та краси. Проте зараз залишилося лише каміння.

«У мене будинок – старовинна купецька садиба. Тому в кожній кімнаті була піч. У двох кімнатах печі не діяли. А ось в третій я відновила і вона ще обігрівала. У жовтні 2022 року я вирішила, чому б не розмалювати одну грубу? Мені хотілося, щоб це було в стилі петриківського розпису. Працювала я над нею кілька місяців і вже у січні 2023 року остаточно закінчила оздоблення. Можливо б це сталося і раніше, але у нас не було світла після деокупації. На цій печі я зобразила райських птахів, котів, риби. Ось уявіть, розмальовка була від підлоги і до стелі. Ще напередодні підриву ГЕС я ходила і думала, яка у мене гарна хата. Яка вона гостинна і дякувала Богу, що він її зберіг від обстрілів. Але сталося це затоплення і моя піч просто обвалилася разом з намальованими птахами, рибами та котами. Вона б не вистояла, бо зроблена з шамотної глини на спеціального каменю. А шамотна глина не витримує стільки вологи», – каже херсонка.

Щодня херсонська письменниця та майстриня приходить додому і намагається прибирати по клаптику. З її слів, побутова техніка та меблі не придатні до експлуатації. Проте є і те, що ймовірно вціліло.

«Зараз намагаємося врятувати хоча б якісь речі. Верхній шар ми знімаємо і викидаємо повністю, бо це сморід, бруд, мул та глина. Середній шар вже можна роздивитися і щось вибирати. Найбільше постраждали книги, бо перебування у воді тривалий час. Можливо працюватиме газовий котел і газова плита, якщо там не поіржавіли запчастини, то вони ще будуть функціонувати. Це ми перевіримо пізніше. А все решта треба викинути. Бойлер, телевізор – все викинути. Зараз шукаю ті рукописи і родинні фото. Ремонт поки починати не можливо, бо ми чекаємо приходу комісії. Ми розуміємо, що це буде не скоро, – наголошує вона. – Треба, щоб будинок повністю висох. У річпорту ще не відкачували з підвалів воду, бо вона підійматиметься знову і буде розмивати фундамент. Тому нам порадили ще кілька днів почекати. У хаті дуже волого. Ми розібрали одну кімнату, коридор, пів кухні і трохи у бібліотеці.»

Запросити ремонтну бригаду неможливо, бо річпорт постійно обстрілюють. Жінка щодня працює в будинку і по пів години переховується від обстрілів.

«До наших сусідів прилетіло, дуже пошкодило їм стіну та дах. У мене поки повилітали шибки і на даху є дірки від уламків снарядів. Я запрошувала будівельника, то він мені сказав, що там на даху інсталяція. Уламки просто позастрягали в даху і поки не радять мені їх ворушити, бо буде просто дірка. Тож моя квартира може залишитися без даху. Тому будівельник просто залив те пошкоджене місце бітумом і воно тримається. Художниця Яна Голубятникова поділилася зі мною плівкою, то я розстелила її на горищі, щоб у хату не протікала вода», – розповідає пані Олена.

Частину одягу Олена Маляренко намагається випрати власноруч, а ось великі ковдри, куртки віддає на прання знайомим. Жінка дуже хоче врятувати від бруду родинні вишиванки, адже це пам’ять.

Херсонці у розпачі

Підтоплення через підрив Каховської ГЕС завдало чимало шкоди сотні херсонцям. Люди залишилися без домівок, речей та одягу. Все, що встигли витягнути люди під час евакуації – документи та чотирилапих улюбленців. Херсонці у розпачі, адже переживши окупацію, ворог все одно позбавив їх родинного помешкання.

Наразі постраждалі в очікуванні комісії, яка має засвідчити факт пошкодженого майна внаслідок затоплення. Та всі розуміють, навіть у цій ситуації варто розраховувати лише на себе. Адже коли буде компенсація та в якому розмірі – питання відкрите. Тож постраждалі самотужки намагаються очистити власні помешкання від бруду та води.

Вони вигрібають всі меблі, одяг, техніку, відкривають вікна та прибирають шпалери. Також у соціальних мережах херсонці почали відкривати благодійні збори і просять людей пожертвувати гроші на відновлення житла.