Бавовна, лимони, кунжут – чого тільки не вирощували на Херсонщині

Нині все частіше лунають ідеї про вирощування на Херсонщині експериментальних культур: оливки, канабіс, знову ж – бавовна. Але подібні експерименти проводили й раніше. Що ж вирощували на Херсонщині понад пів століття тому?

Заяви про експерименти

Нещодавно начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про перспективи вирощування оливок на території області та подальшого виробництва олії з них.

А до того начальник Нововоронцовської селищної ВА Андрій заявив про ідею вирощувати медичний канабіс на землях громади.

Рік тому депутати обговорювали можливість повернення до «бавовняного експерименту». Мовляв, Херсонщина цілком могла би поновити вирощування бавовни на своїх полях. Щоправда, далі розмов діло не пішло.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вкотре на ті ж граблі: на Херсонщині знову хочуть вирощувати бавовну?

Останніми роками аграрії південних регіонів усе частіше вдаються до експериментів при виборі культур. До цього їх спонукають, зокрема, і кліматичні зміни. Та для Херсонщини це не дивина – у різні роки кліматичні гойдалки давали можливість аграріям області вирощувати тут навіть пальми!

Бавовна й не тільки

Лимони, пальми, кунжут, юка – чого тільки не вирощували свого часу на Херсонщині! Короткий екскурс у сільськогосподарське експериментальне минуле регіону здійснив херсонський краєзнавець Віктор Хмель, який багато років дивував читачів газети «Гривна» своїми цікавими статтями про історію Херсонщини.

«Прочитав сьогодні в новинах: Херсонщина може стати осередком вирощування оливок і персиків. Ну, персики, зрозуміло – це наше, звичне. З оливками – не знаю, треба пробувати.

А взагалі, чого тільки не вирощували на Херсонщині! Узяти ту ж бавовну, якій радянські газети співали дифірамби, а пізніше, коли радянська влада вже спочила, усі почали дружно лаяти цей почин. Нині, щоправда, знову з’являються публікації з ідеєю відродження вирощування бавовни на півдні», – пише краєзнавець на своїй сторінці в соцмережі.

Про вирощування бавовни «Гривні» розповів із власних спогадів ще один з наших колишніх авторів – фотожурналіст Анатолій Андрєєв. У його фотоархіві збереглися знімки кінця 1990-х років. На них – поле науковців науково-дослідного інституту, що знаходився в селищі Наддніпрянське.

«На першому фото – професорка, яка все життя вивчала бавовник. На жаль, прізвища не пам’ятаю. Вона розповідала, що і її мама теж займалася вивченням сортів бавовнику, завезеного із Середньої Азії. Були дуже хороші результати, і навіть німці її допитували – намагалися отримати всю наукову документацію по бавовнику. Але херсонським дослідникам вдалося зберегти головні документи.

Тож у довоєнні роки, 1930-1940-і, бавовна добре зростала на Херсонщині. А починаючи з 1990-х років, зі зміною кліматичних умов, вирощування бавовнику на Херсонщині стало нерентабельним. Причина – різке зниження нічних температур», – розповів Анатолій Андрєєв.

Вирощування бавовни на землях Херсонщини. Фото з архівів Анатолія Андрєєва

Пальми й лимони… на вулицях Херсона

За словами Віктора Хмеля, у 1949 році, за ініціативою диктатора Сталіна, на Херсонщині почали вирощувати лимони. Перші саджанці висадили одразу 16 колгоспів, 6 радгоспів та 2 підсобні господарства різних організацій.

«Судячи зі звітів, певний час діло йшло дуже успішно: за вегетативний сезон молоді деревця встигали підрости сантиметрів на сорок», – пише Хмель.

Успіхи цитрусоводів Херсонщини надихнули грузинів, і навесні 1957 року вони зробили подарунок Херсону. Грузинський інститут чаю та субтропічних культур надіслав декілька вагонів із саджанцями пальми, лимона, кипариса, кедра, винограду й вічнозеленого дуба. Усе це було призначене для озеленення міських вулиць.

«Проте аномально теплі зими раптово змінилися серйозними морозами та завдали непоправного удару по субтропічному господарству області», – зазначає автор.

Деякі нетипові все-таки приживаються

Експерименти з вирощування нетипових та малознайомих для Херсонщини культур проводили й раніше – до Другої Світової війни. Наприклад, у 1933-му садили арахіс, через 6 років – кунжут, топінамбур. Після війни почали культивувати чуфу (земляний мигдаль), чумизу (китайське просо), африканське просо і навіть рис.

Як стверджує Віктор Хмель, ще й до останніх років на пісках лівобережної Херсонщини подекуди можна було зустріти поодинокі «шапки» тропічної рослини юка. Її на цих ґрунтах обробляли теж у післявоєнні роки. За прикладом США, де волокна цієї рослини використовували у виробництві брезенту та особливо міцних тканин (зокрема, і джинсових), херсонську сировину планували застосовувати в стратегічних цілях. Але не сталося…

«Звичайно, чимало з того, про що свого часу розписували в газетах, як про найвище досягнення місцевих аграріїв, виявилося лише пустушкою і безслідно кануло в Лету. Проте деякі зовсім нетипові для Херсонщини рослини нині стають для нас цілком звичними. Скажімо, той же зизифус, інжир або гранат», – зазначає Віктор Хмель.

Тож цілком можливо, невдовзі на полях Херсонщині знову зацвіте бавовна, а в садах почнуть наливатися під сонцем оливки.

Усі фото – з архіву Анатолія Андрєєва