Нацпарк на Одещині тоне в смітті та відходах тваринництва: директорка звинувачує  очільників громад

Нацпарк на Одещині тоне в смітті та відходах тваринництва: директорка звинувачує очільників громад

Автор: Дарина Лапіна 22 Мар. 2024 13:30

Українська природа кожен день страждає від військової агресії російських загарбників. Проте в деяких випадках до погіршення екологічної ситуації в нашій державі докладаються самі ж українці.

Про критичний стан водойм, масове забруднення прибережної смуги відходами тваринництва та самовільну забудову на території Національного парку «Тузлівські лимани» нещодавно розповіла в.о. директора НПП Ірина Вихристюк. Допис, в якому пані Вихристюк обурюється діями, зокрема і деяких очільників тамтешніх громад, опублікували на сторінці нацпарку в соцмережі.

«Науковці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАНУ  спільно з фахівцями Парку досліджували  сучасний стан водних екосистем Парку – лиманів, річок, балок; фіксували антропогенні чинники , які негативно впливають на наші водні об'єкти.

Стан малих річок критичний, адже більшість річок через зарегулювання стоку, каналізування русел і особливо дамбування (створення загат) вже просто зникли. А ті, що жевріють продовжують відчувати негативний антропогенний вплив.

Першочергово в межах населених пунктів, зокрема в селі Дивізія, ситуація погіршується шаленим забрудненням, адже в межах села навіть розуміння, що таке прибережна захисна смуга немає – там складується побутове сміття, відходи тваринництва, років п'ять тому взагалі із купи сміття сформували загату, що перекрила повністю русло річки.

Особливо потужним джерелом забруднення річки Хаджидер є кошари – місце утримання малої рогатої худоби, звідки відходи потрапляють до води. Показовим є збудована самовільно кошара мешканцем села Олександром ПОНОМАРЕНКО.

Варто зазначити, що неодноразово порушувалось питання щодо притягнення його до відповідальності за забруднення річки відходами тваринництва і питання законності розміщення в прибережній смузі його кошари, але сільський голова Валентин СКАЛОЗУБ лише сприяє подальшому порушенню, укладаючи договір оренди  на ділянку, де категорично заборонено розміщувати подібні об'єкти»,  – говориться в дописі.

За словами Ірини Вихристюк, серед головних чинників, що негативно впливають на екологічний стан лиманів є: знищення прибережно-захисних смуг оранкою  та забруднення прибережно-захисних смуг побутовими відходами. Як приклад вона навела рекреаційні зони «Расєйка» та «Катранка» Лиманської громади:

«Незважаючи на факт відсутності рекреантів  (вже два сезони поспіль), на території рекреаційних зон купи сміття, яке потрапляє безпосередньо в лимани!

Берег лиману Шагани неподалік села Приморське традиційно забруднений відходами – люди десятиліттями виносили сміття на берег лиману, бо в селі збір та вивіз сміття від домогосподарств не організовано  (як-не-як, а живемо у 21 столітті). Голова громади Василь РЕЗНІЧЕНКО, не бачить в цьому проблеми.

На території рекреаційних зон взагалі не існує поняття прибережно-захисної смуги лиманів, яка є територією загального користування і не може бути зайнята, тому що це суперечить вимозі закону щодо безперешкодного доступу до водних об'єктів .

Є чимало фактів незаконної відсипки акваторії лиманів з метою подальшої забудови .

Далі буде..».

Фото:Національний природний парк "Тузлівські лимани".

Тэги:

Приєднуйтеся до нас:
Telegram-канал «Херсонська Гривна»
Google News
Більше матеріалів