«Ми маємо перемогти у цій війні». І.Д.Фаріон.
Як науковця та видатна постать - абсолютна зірка. Як педагогиню не сприймала і вже не буду. Радикальна. Яскрава. Складна.
З чимось я категорично не погодилась, з чимось погодилась беззаперечно. Але це втрата. Втрата і терор.
***
Господи, як же я сумую за дорогими серцю Олешками, Херсоном, за Конкою, Дніпром, за усією Херсонщиною. Ми то переїхали, але ж душа залишилася там, бо приросла, що не відідрати.
І як подумаю, що окупанти зробили з нашим неймовірним краєм, душа рветься в шмаття.
Це нелюди! Нема їм віри! Нема прощення!
***
Сьогодні дуже багато пишуть про смерть Ірини Фаріон, краще б згадали хлопчика з Миколаєва, який загинув від рашистської ракети.
***
Я знаю, що всі ми адсько втомилися.
Всі. Без виключення.
Щодня відгрижений шматок території ворогом, в стрічці новин все більше фото з чорною стрічкою, тривоги, прильоти, блекаути, ціни космос, зашквари депутатів, срачі, розборки,..
Волонтерка ледь дихає.
Можна здатися, опустити руки.
Донатери можуть здатися, бо тяжко.
Волонтери можуть здатися, бо тяжко.
Військові можуть здатися, бо тяжко.
А можна й далі йти крок за кроком.
Воювати,ми будемо,бо є заради кого. Заради кого не пустити орду нищити, вбивати, грабувати й гвалтувати.
Є заради кого волонтерам просити гроші, Є заради кого підтримувати фронт донатами, сітками, пиріжками та просто небайдужими словами.
Заради тих, хто своїм життям та здоров’ям дає ВАМ можливість існувати.
***
В Херсоні почали ремонт вʼїзної стели. Там, де напис «Херсон». За майже 200 тисяч бюджетних гривень. Чи на часі це?
***
В аномальну спеку прилавки з водою в магазинах порожніють на очах, молочка псується…
Тэги: