800 днів Великої війни...
Ми вистояли, ми вижили, як наш Хабловський маяк, хоч і поранені.
Але багато хто не дожив, війна обірвала їх життя. Не забувайте якої ціною...!
***
— Я би додому хоч завтра, — зітхає моя мама у Львові.
— А ми у цю середу їдемо в Херсон, — кажу я їй, а у відповідь строгий засуджуючий погляд теж моєї мами.
Я не могла не поїхати. Хоч ми не вперше у Херсоні з часу деокупації, але вперше я потрапила в місто: на кілька хвилин на вокзал, до центру, ще б трошки — і на набережну. Коли ми їхали від вокзалу у бік Дар’ївки, ледь стримувала комок в горлі, бо цією дорогою ми зазвичай іхали з херсонського потяга додому, в Нову Каховку. Ще 50 км і ми вдома. Тепер я добре знаю мапу і що на тій дорозі чекає далі… Гугл показує об’їзд 10-12 годин. Це він враховує розбиту ГЕС, але не враховує лінію фронту на шляху до окупованого дому.
***
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький заявив, що не бачить способу для України виграти війну лише на полі бою. Він вважає, що такі війни можуть закінчуватися лише договорами.
За його словами, навіть якби Україна змогла відтіснити російські війська до кордонів, а це все віддаленіша перспектива, це не закінчило б війну.
Скібіцький зазначив, що наразі обидві сторони намагаються зайняти "найвигіднішу позицію" перед потенційними переговорами. Але змістовні переговори можуть розпочатися не раніше другої половини 2025 року, вважає він.
Все це Скібіцький сказав в інтерв'ю The Economist. Там є ще багато цікавого. І тверезого і трохи страшилок для Заходу.
Це я до чого?
Ну по-перше в ГУРі адекватно оцінюють ситуацію в світі і в нас.
А по друге, я щось не чув нічого подібного від українських політиків та військових з посиланням на українські ЗМІ, або «єдиний марафон» на тв.
Чи я помиляюсь і щось пропустив?
***
Троянди на Великдень квітнуть вперше за моє життя. На місяць майже раніше. А вам усім гарного дня, сил і здоров’я на всі ваші плани. І бажання їх мати - ті плани.
***
Пишуть, у орків, що на Лівому березі, ротація. Нові з завзяттям б,ють по місту. А ми ще кілька днів тому насолоджувались майже спокоєм удень( бо вночі спокою не буває ніколи) і думали, до чого б це?
***
Знаєте що? Страшні події останніх років розкидали херсонців по всій країні та за її межами. І от що я бачу, наші підприємці не сидять без діла, а просто таки зірки з неба знімають — беруть участь у пілотних проєктах, перезапускають і масштабують власні бізнеси.
Нещодавно брала участь у одному онлайн-заході, так жителі Херсонщини там найактивніші були і мене просто гордість бере за наших людей.
Тэги: