Вона була звичайною викладачкою Херсонського метрологічного технікуму. В один момент її життя кардинально змінилося. Цей нещасний випадок міг забрати її життя, але подарував хобі, яке в подальшому стало професією життя. Зараз вона займається виготовленням традиційних ляльок-мотанок. Херсонка свято вірить в те, що її вироби допомагають людям у вирішенні тих чи інших життєвих негараздів. Знайомтесь, героїня цього матеріалу херсонська майстриня Надіша Джібладзе.
За декілька років цій жінці вдалося пройти шлях від викладачки технікуму до народної майстрині, вироби якої зараз «подорожують» по всій Земній кулі. Ляльки, які Надіша зробила власноруч, можна зустріти в багатьох країнах: Англії, Америці, Польщі, Аргентині, Германії, Австрії, Литві, Росії та Грузії.
До речі, інтерв’ю проходило у центрі української культури та розвитку (ЦУКРі). Не дивлячись на те, що приміщення, де власне й знаходиться ЦУКР, доволі невеличке, воно зібрало роботи різних херсонських майстрів, які працюють разом з Надішою.
- Надіша, у вас потяг до рукоділля був з дитинства?
- Моя мама, бабусі, тітки вишивали та займалися всіляким рукоділля. Мене ж ніколи до цього не тягнуло. Вже після того як нікого не стало у мами залишився мішок з різними тканинами для вишивання, нитками. Також там було дуже багато гарних вишитих речей. Коли я відкрила цей мішечок перше, що мені кинулося в очі – вишитий рушник. Звичайно, що спочатку я намагалася продати це все. Тобто не самі рушники, а нитки та тканини. Я торгувала цими матеріалами за безцінь, але в мене ніхто не хотів їх купувати.
- Що ж так вплинуло на Вас, що ви вирішили повернутися до родинного хобі?
- Близько трьох років назад я бігла додому та потрапила під сильну зливу. Тоді зненацька в мою парасольку вдарила блискавка. Він одразу загорівся, а через мене пройшов електричний розряд. В той момент у мене була лише одна думка: мені вдасться вижити чи ні. Я прийшла до тями й одразу пробігла на прохідну заводу, який був неподалік. Там на мене подивилися два блідих чоловіка. Один з них промовив: «Ми бачили, як тебе вдарила блискавка й ти на мить зникла з екранів (ред. – екранів, які транслюють зображення з камер відеоспостереження)». Після цього мені почали йти картинки. Звісно, що спочатку з цього всі посміялися. З кожним днем я бачила все більше цих картинок. На них я бачила ляльок. Тому й вирішила, що мені потрібно зайнятися виготовленням цих ляльок. Спочатку я й гадки не мала, як їх робити. Потім просто заплющила очі й руки самі почали мотати ляльку.
- Вас ніхто цьому не вчив?
- Звичайно, коли стався цей інцидент я зверталася до інших майстрів та переглядала відеоролики в «Ютубі», аби дізнатися, як робляться традиційні ляльки. Проте, коли я роблю своїх ляльок я ні в кого не питаю порад, а мотаю їх так, як бачу.
- Чим особливі ваші ляльки?
- В основі моїх виробів лежить традиційна мотанка, як це роблять й інші майстрині. Всі ляльки обов’язково мають або обережний хрест, або алатир (ред. – восьмикінечна зірка, яка дарує родині добробут). Мої ляльки не зовсім схожі на традиційні. Вони не мають цього хреста на обличчі. Я його роблю в іншому місці. Замість цього у них на обличчі можуть бути стрічки, прошви або прикраси. Обов’язково при виготовлені ляльок-мотанок я читаю сім молитов. Через них я прошу у Бога вирішення тих чи інших проблем для власника цієї ляльки.
Взагалі Надіша займається виготовленням різних ляльок-мотанок. Тобто кожний виріб призначений для певної цілі. Є ляльки, які, за словами майстрині, допомагають в сімейному процвітанні, народженні дитинки, початку нової справи та виконанні заповітних бажань.
- Ваші ляльки дійсно допомагають у виконанні мрій?
- Через цих ляльок я намагаюся допомагати іншим людям. Не скажу, що вони спрацьовують одразу. Доволі часто мені пишуть люди, які придбали мою ляльку-мотанку, що їхнє бажання дійсно збулося. Якщо людина буде в це вірити, то допомога прийде. Наприклад, мені ці ляльки допомогли реалізувати себе. Завдяки їм я знайшла себе, завела нові знайомства. Також збулася моя заповітна мрія – подорож за кордон.
- Наразі ви працюєте викладачем у херсонському метеорологічному коледжі. Наскільки важко поєднувати роботу з хобі?
- Зовсім не важко. Я просто цим живу. Виготовлення ляльок-мотанок дарує мені крила. Це вже більше ніж просто звичайне хобі.
- Перейдемо до фінансового питання. Взагалі це дороге хобі й скільки в середньому Ви витрачаєте грошей на виготовлення однієї ляльки?
- Все залежить від того з якого матеріалу я роблю мотанку. Справа у тому, що я багато виробів дарую просто так. Потім люди самі приносять мені матеріали для їх виготовлення. Що стосується ціни на матеріали, то наприклад, метр тканини в середньому коштує 25-30 гривень. На волосся, як правило, я витрачаю цілий моток ниток, який коштує 30-40 грн. На прикраси для однієї ляльки я витрачаю близько 10-15 грн. Тож, ціна на виготовлення великої ляльки може перевищувати 100-150 гривень.
- За скільки Ви продаєте своїх ляльок?
- Зараз я продаю великі ляльки за 400 гривень, а маленькі за 150 гривень. Практично я продаю не ляльку, а свою роботу, свій час. Іноді на виготовлення однієї ляльки-мотанки в мене йде цілий день. Справа не у витратах на матеріали. У мене їх вистачає. Багато залишилося від мами та бабусі, мені іноді їх приносять цілими торбами. Звичайно, що собівартість цієї ляльки буде значно дешевше. Більша частина коштів від продажу ляльок та інших виробів, які виготовляють інші майстри, йде на оплату оренди за приміщення, де знаходиться центр розвитку української культури.
