Поєднання наукової теорії та виробничої практики – запорука успіху, впевнені у Херсонському державному аграрно-економічному університеті. Саме на таких засадах у виші створюють освітні програми, запроваджується дуальна освіта – і як наслідок випускники ХДАЕУ виходять зі стін альма-матер кваліфікованими фахівцями, готовими до роботи навіть на найсучаснішому підприємстві. Водночас науковці Аграрно-економічного університету тісно співпрацюють із виробництвом Херсонщини, допомагаючи розвивати економіку регіону передовими ідеями та науковим підходом.
Яскравим прикладом такої роботи став підписаний днями Меморандум про співпрацю вишу з рибовідтворювальними заводами Херсонщини. Як відомо жителям області, в регіоні багато років працюють зокрема такі потужні рибовідтворювальні заводи, як ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С. Т. Артющика», ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб» і ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб». Усі вони мають дуже важливе значення для забезпечення продовольчої безпеки України та зокрема Херсонщини, бо основна їх мета – відтворення рибних запасів у пониззі Дніпра та водосховищах нашої області.
Сама по собі співпраця з цими підприємствами для вишу не нова: вже багато років студенти кафедри «Водні біоресурси та аквакультура» Аграрно-економічного університету проходять тут практику. Як розповідає завідувач кафедри, кандидат біологічних наук, доцент Павло Кутіщев, майбутні фахівці на практичному досвіді навчаються вирощувати рибопосадковий матеріал, виконують технічні процеси, як от: закласти ікру в інкубаційні апарати тощо. Тобто набувають досвіду вже під час навчання, а багато хто згодом приходить сюди й працювати.
Заводи працюють за класичними технологіями рибництва, які передбачають інкубаційний етап виробництва та вирощування якісного рибопосадкового матеріалу для подальшого зариблення Дніпра. Але в останні роки, як усім відомо, відбуваються значні зміни клімату. Саме підвищення температури на півдні України негативним чином впливає на технологічні процеси в період зимівлі риб, погіршення якості води в літній період, а це призводить до зменшення рибогосподарських показників.
Тож саме час для вирішення проблеми змінювати певні елементи технології, тобто застосувати науку – і проєкт, започаткований підписанням Меморандуму, став унікальним, говорить ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов. По-перше, тому, що є тристороннім, по-друге, що через свою важливість може розраховувати на фінансування ЄБРР. Та в першу чергу його цінність у тому, що спеціалісти кафедри «Водні біоресурси та аквакультура» Аграрно-економічного університету розпочали масштабну роботу з трьома рибовідтворювальними заводами по створенню інноваційної технології виробництва продукції рибництва на півдні України.
«Зараз ми, виконуючи державне замовлення, маємо 17 ставків, зариблених осетровими видами риб, – розповідає директор Дніпровського осетрового рибовідтворювального заводу Віталій Плугатарьов. – Готуємось випустити їх у природне середовище: на літнє зариблення – 1 мільйон 200 тисяч осетрових особин, а на осіннє – 1 мільйон 5 тисяч частикових у Дніпро-Бузький лиман. А домовленості з науковцями дають упевненість у сталому розвитку підприємства».
«Співпраця з Аграрно-економічним університетом – це запровадження інноваційних підходів на виробництві, – поділяє думку колеги й директор Херсонського виробничо-експериментального заводу по розведенню молоді частикових риб Юрій Ковальов. – Також це неоціненний кадровий потенціал, адже Меморандум має на меті науковий супровід технічних процесів на виробництві.
А в майбутньому це дасть поштовх нарощуванню виробничих потужностей».
У підсумку ж поєднання наукових розробок і виробничих процесів принесе користь не лише підписантам Меморандуму, а й кожному з нас – як споживачам кінцевої продукції.
На фото зліва направо: Віталій Плугатарьов, Юрій Кирилов і Юрій Ковальов підписують Меморандум про співпрацю.
Ліц. АД №527473 МОНУ від 14.11.14 р.