Спілкуючись із виробничниками Херсонщини та колегами з інших областей, співробітники Херсонського державного аграрно-економічного університету добре розуміють потреби сучасного ринку праці – й роблять усе, щоб випускники вишу відповідали його вимогам.
Завдяки цьому в університеті постійно відкривають нові спеціальності. Одна з яких – «Садівництво та виноградарство», відкрита на кафедрі рослинництва, генетики, селекції та насінництва, – як перспективний напрямок на територіальному рівні. Багато фермерів нашого регіону все частіше звертають увагу на плодівництво, про що знають науковці ХДАЕУ. Аграрно-економічний університет, як розповіла газеті «Гривна» кандидат с.-г. наук Ольга Козлова, співпрацює з міжнародними проєктами, одним із яких є Український проєкт бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP, за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. Тому й студентів університету орієнтують відповідним чином.
Набір на нову спеціальність дає абітурієнтам шанс отримати перспективну професію, впевнені співробітники агрономічного факультету. Не кажучи вже про те, що набуті знання й практичні навички безумовно цікаві. Наприклад, отриманий за проектом міжнародний грант дозволив у Аграрно-економічному університеті приділити увагу нішевим плодовим культурам – заради них минулого року заклали розплідник нішевих плодових культур. Зміни клімату вносять корективи до переліку плодових культур, які може пропонувати наш регіон, – і це важливо розуміти фермеру, який хоче бути успішним. Тому варто звернути увагу на такі культури, як хурма, зізіфус, інжир, кизил, причому останній як червоний, так і бурштиновий – дуже цікавий у плані можливої переробки. Адже в плані маркетингу не можна забувати про те, що реалізація не тільки плодів, а й продуктів із них, дуже вигідна – будь-то сушка, чорнослив, джеми та інше. Тому що сучасним аграріям потрібно вміти не тільки виростити, але й максимально реалізувати свій урожай – усі ці аспекти враховують при навчанні на кафедрі майбутніх фахівців.
У цьому році в новому саду почали експериментувати. Так, придбали саджанці мигдалю, адже мигдаль і фундук – ті культури, які на невеликій площі можуть забезпечити стабільні рентабельність та прибуток. Ці саджанці вже адаптовані до південної кліматичної зони. «Наш ринок став дуже вимогливим: крім смакових якостей споживачі звертають увагу також і на товарний вигляд вирощеної продукції, особливо плодової та ягідної, – пояснює Ольга Козлова. – А вирощена в наших господарствах хурма, наприклад, хоч і ідеальна для переробки, але на ринку губиться у порівнянні із зарубіжними сортами. Фермери розуміють це, а тому прагнуть до розвитку. Наприклад, в одному з господарств навіть перезаклали виноградник: продукт був смачний, а ось зовнішній вигляд не відповідав нинішнім запитам.
А наші фермери нерідко – це наші агрономи, тобто наші ж абітурієнти. І ми з самого їх агрономічного «дитинства» привчаємо до того, що потрібно йти крок за кроком до вимог сучасності». Недарма ж університет співпрацює практично з усіма передовими фермерськими господарствами Херсонщини, куди студентів возять на практичні заняття з плодівництва. До речі, нещодавно виш проводив конкурс «Кращий садівник» із формування крони плодових дерев та виноградників, й найближчим часом назвуть імена переможців.
Не забувають у Аграрно-економічному й про ягідний напрям, враховуючи нові досягнення науки й маркетингу в цій галузі. Так, ще недавно вважалося, що садова суниця – звична для регіону ягода, яка не потребує особливих хитрощів. Тепер же вчать студентів – майбутніх імовірних фермерів, новітнім технологіям з її вирощування – на кшталт гідропоніки, щоб випускники-агрономи були всебічно підковані в знаннях.
З весняним потеплінням у саду нішевих культур почалися активні роботи. Молоді саджанці на зиму вкривали, ховаючи від можливих морозів. Минулого тижня студенти відкрили хурму, зізіфус та інжир, вчилися правильно формувати крону молодих дерев. Ці практичні заняття студенти проводять при коригуванні викладачами, щоб розуміти можливі помилки й не допускати їх у майбутньому. Працювати з хімічними препаратами в університеті неприпустимо, але, на жаль, шкідників і хвороби ніхто не відміняв – тому студентів учать працювати з біологічними препаратами, розповів доктор с.-г. наук, доцент Євген Домарацький. Також проводять наукові дослідження щодо того, як відреагують на такі препарати нішеві плодові культури, пристосовуючись до наших умов. Крім того, це розвиток екологізації – дуже актуального зараз напрямку на світовому ринку. Екологічно чиста продукція дуже цінується у світі, а відповідно й фахівці, які володіють знаннями з її вирощування, стають цінними співробітниками.
Словом, підхід до навчання юних садівників і виноградарів у Аграрно-економічному університеті дуже різносторонній і глибокий. Агроном, на думку викладачів вишу, повинен бути не тільки грамотним фахівцем, але й розумітися на рентабельності, маркетингу, логістиці, вміти розрахувати економічну доцільність вирощеної продукції. Адже сад – це проект довгостроковий, і помилок він не прощає, а мститься низьким урожаєм і великими збитками.
Навчання на новій спеціальності перспективне ще й тому, вважають співробітники кафедри рослинництва, що свої умови диктують нині й законодавчі реформи в країні, зокрема запланований відкритий ринок землі. Так, фермер, який мав можливість працювати на 200 гектарах землі, хоче заробляти не менше, навіть якщо в нього залишиться 20 гектарів. При цьому треба розуміти, що рентабельність у садівництві та плодівництві висока, хоча перший рік потребує значних вкладень. Є перспективи у випускників і в ягідних господарствах: за сезон на 15-гектарному ягіднику потрібні до 50 працівників, причому кваліфікованих, тому що розумний фермер уже відходить від дешевого, але некваліфікованого найманого працівника на користь співробітників із агрономічною освітою. Крім того, українці, які отримують відповідно до законодавства по 2 гектари землі під садівництво, повинні розуміти, що при правильній продуманій організації справи та грамотній турботі можна отримати відмінний результат.
Сусідні з Херсонщиною області також потребують «садових» фахівців, тож відкрита в ХДАЕУ спеціальність – унікальна, затребувана й дуже вчасна.
Студенти Аграрно-економічного університету отримують глибокі теоретичні знання. Але що ще більш важливо, як відзначають роботодавці регіону, вони володіють ще й практичними навичками. І не тільки завдяки практичним заняттям у передових підприємствах регіону, а й у навчальному саду вишу. Адже не завжди є можливість вивезти дітей у райони, а сад – завжди поруч: це наочне пояснення теорії та відмінна можливість практики. Крім того, студенти, які проходять практику за кордоном, і зовсім дивляться на все новими очима, розуміючи, яке майбутнє за ягідними та плодовими культурами та який досвід потрібно застосувати, щоб стати успішним підприємцем у цій галузі. Особливе сприйняття з'являється в студентів, які попрацювали в Німеччині: там практично кожен фермер, який має хоч пару гектарів землі, займається й переробкою: ту продукцію, яку не продають у супермаркети, переробляють на місці – хоч на лікери, хоч на джеми. Такий цикл із мінімумом відходів і максимумом прибутку – хороший досвід для наших агрономів. ХДАЕУ вже співпрацює з Польщею, Туреччиною, Словаччиною, йде подальша робота в розвитку цього напрямку.
Тож абітурієнтам, які замислюються над своїм майбутнім, час звернути увагу на спеціальність «Садівництво та виноградарство» – цікаву та перспективну.
Ліц. АД №527473 МОНУ від 14.11.14 р.
