Люди бояться працювати під обстрілами: як господарство на Херсонщині збирає черешню

На деокупованій Херсонщині триває збір черешні. Цього сезону господарство «Енограй» планує зібрати 200 тонн ягоди. Але один з основних факторів, що впливає на величину врожаю, – достатня кількість робочих рук. Адже працювати потрібно не лише під пекучим південним сонцем, а й під постійними обстрілами.

Минулого літа садівниче господарство СТОВ «Енограй», поля якого знаходяться поблизу села Софіївка Станіславської громади, зібрало 178 тонн черешні. Це небагато, порівняно з довоєнними обсягами, і одна з причин – немає кому збирати ягоди на прифронтовій території.

Про те, в яких умовах працівники господарства вже другий рік поспіль збирають врожай, розповів головний агроном господарства Віталій Крупа в інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи», пише AgroTimes.

«Збирання черешні в нашому господарстві вже другий рік відбувається так: ми вийшли в сад, почалися обстріли – ми залишаємо сад і три дні не працюємо. Вичікуємо, моніторимо ситуацію, щоб розуміти ступінь небезпеки для працівників, чому саме вони туди цілили і чи можливе повторення. Ніхто ж не знає, що у них там на думці.

За ці три дні якась черешня перестигає, ми ті сорти залишаємо, бо вона вже не тримається на плодоніжці, ідемо збирати інші. Головне в цій ситуації – зберегти людей, а будь-який сад можна знову посадити», – каже аграрій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сезон херсонської черешні відкрито: врожай буде на рівні минулого року, проте ціни обіцяють нижчі


Херсонська черешня, яку «Енограй» постачає в торгові мережі України. Фото: Facebook/TM «FruitOk»

Він додає, що не кожен працівник може витримати це як фізично, так і психологічно. Саме через це й існує дефіцит робочих рук. У розпал сезону тільки на збір фруктів і ягід потрібно 100-120 людей на день. Реально ж сьогодні набирається 60-70 людей. Окремо потрібні робочі для сортування продукції, для проведення поливу, хімзахисту тощо.

«Зараз ми збираємо нашими автобусами по селах у радіусі 30 км місцевих жителів, хто не виїхав та не боїться. Часто чоловіки не відпускають жінок і навпаки. Студентів, які до нас раніше приїжджали з міста на канікулах, взагалі немає – повиїжджали. А колись приїжджали робітники навіть із Закарпаття. Був у нас і гуртожиток, який зараз знищений», – розповів Віталій Крупа.

За словами головного агронома, нещодавно СТОВ «Енограй» отримало статус критичного підприємства – через те, що у 2023 році заплатило 5,5 млн гривень податків, дає жителям Херсонщини роботу та працює в зоні бойових дій. Тож наразі господарство має право бронювати своїх працівників від мобілізації.

«Але в нас є ті, хто не підлягає бронюванню. Наприклад, хто служив у спеціалізованих військах: танкісти, зв’язківці, ППОшники. А в нас у цій категорії – майже кожен тракторист. Трьох хлопців уже забрали – статус критичного господарства допомагає, але не дуже», – бідкається господарник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Урожай під обстрілами: Херсонщина поки не здатна годувати країну овочами й фруктами

На головній світлині: черешня на Дніпровському ринку в Херсоні, травень 2024 р. Фото з архіву «Гривни»

Пов'язані записи

Миколаївці заборгували понад 270 млн гривень за теплопостачання

Станом на середину червня споживачі ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» заборгували підприємству за послуги з постачання теплової енергії майже 277 млн гривень. Із загальної суми боргу майже 29 млн гривень – нарахування саме…

Подробиці
Жителі Херсонщини, Миколаївщини та Одещини можуть отримати до $5000 на власну справу  

Жителі південних регіонів України можуть отримати грантову підтримку на розвиток власної справи. Максимальні суми грантів складають від 3000 до 5000 доларів США. Програма BLOOM (Building Livelihoods and Opportunities for Optimised…

Подробиці