Миколаївська область визначена пріоритетною в розмінуванні сільгоспземель

У Миколаївській області розпочали пріоритетне розмінування земель сільськогосподарського призначення. Про це йшлося на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань гуманітарного розмінування, повідомляє Урядовий портал.

Зокрема були розглянуті такі питання:

– доопрацювання Плану заходів щодо розмінування земель сільськогосподарського призначення та подання документу Національному органу протимінної діяльності на затвердження;

– стан виконання робіт з гуманітарного розмінування в окремих регіонах України;

– удосконалення нормативно-правової бази з метою прискорення розмінування, а також усунення перешкод по залученню в процес приватних та міжнародних операторів;

– використання вибухових та піротехнічних матеріалів неурядовими операторами протимінної діяльності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фермери стають саперами. Як відбувається посівна на Херсонщині

Як зауважила перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, аналіз темпів робіт на Миколаївщині, потреб та питань, що виникають під час обстеження та очищення сільськогосподарської території, допоможе оптимізувати процес розмінування сільгоспземель і в інших областях.

«Ми маємо зробити все можливе для вирішення в стислі терміни питань щодо організації планового гуманітарного розмінування. Йдеться про створення реєстру територій, які підлягають очищенню, інструментів комунікації та контролю. Будемо  залучати іноземних та вітчизняних операторів, щоб прискорити роботу з розмінування. Пріоритет – розмінування сільськогосподарських земель», – підкреслила чиновниця.

За даними дослідження «Аграрний сектор України в умовах війни: проблеми та перспективи», проведеного Національним університетом біоресурсів і природокористування України, унаслідок військових дій посівна кампанія 2022 року стала найскладнішою з початку незалежності України. Окупація територій та військові дії призвели до зменшення посівних площ на 3,5 млн гектарів, виникнення дефіциту робочої сили, обладнання, пального, коштів, руйнування логістичних маршрутів – усе це спричинило небачені до цього виклики для аграріїв.

Країни Євразії з перших днів вторгнення відчули нестачу олії. Так, Нідерланди та Бельгія заявили про дефіцит соняшникової олії, адже 2/3 продукту закуповувалися саме в Україні. У Туреччині ціни на соняшникову олію зросли на 30%, що призвело до масового скуповування. Значно постраждав ринок Індії – за останні 4 довоєнні місяці 85% олії було завезено саме з України.

Як повідомляє «Укрінформ», за оцінками УКАБ, у 2023 році в Україні посівні площі під зерновими будуть скорочені на 45% у порівнянні з 2021 роком та на 22% у порівнянні з 2022 роком. Водночас площі під олійними будуть збільшені на 32% у порівнянні з 2022 роком та на 9% у порівнянні з 2021 роком.

Нагадаємо, що за даними ХОВА, на Херсонщині розміновано лише 10% з 500 тисяч га сільгоспземель.

Пов'язані записи

Міф про «українську загрозу» для Польщі: як політика підмінила економіку і хто насправді заробляє на торгівлі з Україною

«Українське зерно знищує польське село». «Україна витісняє польських виробників». «Польська економіка програє через український імпорт». За останні два роки саме ці твердження стали чи не головними аргументами прихильників торговельних обмежень…

Подробиці
Яка кількість шкіл Херсонщини з 1 вересня працюватиме у змішаному форматі

Новий навчальний рік не за горами і загальноосвітні заклади Херсонщини вже готуються до зустрічі з учнями. Скільки з них проводитимуть навчання не лише онлайн, а й у змішаному форматі (традиційне…

Подробиці