Велосипедист-екстремал Віктор Лозовик – родом із кримського Армянська, проте його життя певний час дуже тісно було пов’язане з Херсонщиною. На початку 2000-х років чоловік здійснив декілька веломандрівок, найбільша з яких – довжиною понад 30 тисяч кілометрів! Про неординарну особистість та його захоплення – далі в матеріалі.
Свого часу газета «Гривна. Суботній випуск» присвятила Лозовику декілька публікацій. Їх автор – наш фотокореспондент Анатолій Андрєєв, який об’їздив велосипедом усю Херсонщину, збираючи цікаві фотосюжети про життя простих людей.
Тож із Віктором Лозовиком автора «Гривни» пов’язувало як спільне захоплення велосипедами, так і журналістський інтерес. Саме Андрєєв у 2009 році проводжав велоекстремала в його найтривалішу подорож та зустрічав у Херсоні після її завершення.
ДОВІДКА. Віктор Лозовик – легендарний супермарафонець із Армянська, який на власноруч зібраному велосипеді здійснив декілька дальніх подорожей. Ось найбільші з них:
- 2005 рік: за 85 днів здолав 11 635 км за маршрутом Ужгород – Владивосток;
- 2009 рік: з 1 квітня по 31 грудня проїхав понад 30 330 км уздовж кордонів колишнього СРСР;
- 2013 рік: проїхав від Чорного моря до Білого, де кінцевою точкою мандрівки були Соловецькі острови, і назад;
- 2016 рік: за 5 місяців здійснив подорож Європа – Тянь-Шань, проїхав через 17 країн, подолавши понад 16 800 км; у цій подорожі здолав на велосипеді вершину висотою в 4500 км.

Віктор Лозовик у Херсоні, 2009 р.
Мав успіхи в спорті, не бувши професійним спортсменом
«Лозовик – любитель, професійно ніколи не займався спортом. Але ще в шкільному віці захопився велоспортом. Переобладнав велосипед «Турист» і почав їздити. Він також багато експериментував сам на собі: тренувався, проходив дистанції на швидкість, постійно вів щоденник спостережень своїх досягнень», – розповідає Анатолій Андрєєв.
За його словами, з 20 років Віктор почав займатися бігом і одразу на довгі дистанції, бо відчував, що декілька кілометрів ранкової пробіжки для нього недостатньо.
«Якось в одному спортивному журналі він прочитав про забіг на 100 км і почав готувати себе, знайшов методику підготовки. І на змаганнях «Одеська сотка», «Подвійне серце» він долав цю дистанцію з чудовим результатом. Це навіть важко уявити, адже на той час 100-кілометрова дистанція вважалася супермарафонською!» – каже фотожурналіст.
Віктор Лозовик був учасником першого забігу «Десант-44» в 1988 році й багатьох наступних. Нагадаємо, ці змагання в Херсоні проводили щорічно в березні на згадку про звільнення міста від німецьких окупантів. Цей забіг довжиною 13,5 км він спокійно долав, був переможцем, залишаючи позаду чимало професійних підготовлених спортсменів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Так ми жили: досягнення найстарших спортсменів-бігунів Херсона
Також Віктор неодноразово був переможцем легкоатлетичних забігів «Легендарна тачанка» в Новій Каховці. Двічі вигравав у забігах, присвячених Дню міста та Дню машинобудівника в Новій Каховці.
«З 23 років Лозовик почав інтенсивно тренуватися для участі в добових пробігах. Спортсмени бігли 24 години, які ділили, за бажанням, на частини для відпочинку. І багато хто з професійних спортсменів використовував цю можливість, щоб поїсти й перепочити. Але Лозовик на одному з таких змагань на дистанції 194 км біг добу без зупинки, воду пив на ходу. У нього хороша витривалість, дуже витривалий організм та вміння відчувати себе», – розповідає Анатолій Андрєєв.
У 1990-х роках в України з’явився триатлон – мультиспортивний вид спорту, що складається з трьох безперервних етапів: плавання, велогонки та бігу. За словами нашого журналіста, Лозовик декілька разів брав участь у змаганнях із триатлону, теж завойовуючи перші місця. Здобув срібну медаль першого чемпіонату України з триатлону.
Щодо велоспорту, то таких змагань тоді ще не було, але Лозовик брав участь і перемагав у багатоденних велогонках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Так ми жили: велоспорт на Херсонщині – умови для їзди та цікаві люди
У звичайному житті він був механіком з ремонту та обслуговування холодильного обладнання на залізниці. Працював у Джанкої в Криму, потім – у місті Таврійськ на Херсонщині.
Велоподорожі на далекі дистанції
1 квітня 2009 року Віктор Лозовик відправився з Армянська у свою найдовшу подорож. Шлях пролягав через Херсон, де його зустрів Анатолій Андрєєв, а після спілкування і декількох знімків для історії провів велоекстремала до Чорнобаївки.

Віктор Лозовик у Херсоні перед своєю найдовшою веломандрівкою, квітень 2009 р.
А 31 грудня, за кілька годин до настання нового року, фотожурналіст «Гривни» зустрічав Лозовика в Херсоні на залізничному вокзалі, де він завершив свою виснажливу подорож довжиною у 8 місяців та понад 30 тисяч км.

Подробиці цієї мандрівки журналіст описав у нашому «Суботньому випуску» в статті «Велика велосипедна авантюра, або Від Криму до Камчатки й назад за 275 днів». Далі – декілька цікавих фрагментів із цієї публікації.
***
Статистика
Поріг рідного дому мандрівник переступив 31 грудня о 22:41. Позаду залишилося 30 тисяч 330 км, 8 часових поясів, дорогою назад – 7 часових поясів. У дорозі Віктору довелося замінити 14 велосипедних покришок, 13 спиць, 4 комплекти трансмісій, а також усунути 59 проколів камер. Найбільша швидкість, з якою він їхав, – 60 км на годину, на спусках Віктор дотримувався найнижчої швидкості – 4–5 км на годину. У сідлі велосипеда за час подорожі він перебував 1 тисячу 845 годин.
Супутник не підвів
Щодня на привалі Віктор вів щоденник, куди вносив не лише інформацію про побачене в подорожі, а й записував технічні проблеми свого двоколісного супутника, що траплялися в дорозі. Повернувшись додому, він проаналізував записи й залишився задоволеним своїм велосипедом, який Віктор сам зібрав із комплектуючих деталей та вузлів, куплених у Херсоні.
Нотатки в дорозі
ХАРЧУВАННЯ. Віктор Лозовик віддає перевагу вегетаріанській їжі. Але в дорозі, звичайно, доводилося їсти все: що вдавалося придбати в сільських та міських магазинах, тим і харчувався. Щоправда, у багатьох населених пунктах мандрівника зустрічали ледь не з почестями та обов’язково накривали на його честь святковий стіл. А ось на ділянці Байкало-Амурської залізниці йому довелося несолодко: тут відстань від населених пунктів становила від 300 до 400 кілометрів, а тому поповнити запаси їжу було ніде. Виручали автомобілісти – хіба шкода шматка хліба для самотнього мандрівника?
БРАТИ НАШІ МЕНШІ. У дорозі Віктору вдалося побачити й зафіксувати фотоапаратом багатьох тварин, які мешкають у регіонах, де він проїжджав. А двічі порцію адреналіну мандрівникові додала зустріч із ведмедями, що розгулювали прямо на дорозі, з двома ведмежатами і вдруге – з ведмедицею і дворічним ведмедем. Слава богу, усі розійшлися з миром.
ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ. Своє 44-річчя велосипедний далекобійник Лозовик відзначив 26 вересня в Іркутській області. На честь свята він купив пляшку вірменського коньяку та шоколадку «Мандрівник».
ЗДОРОВ’Я. Про пандемію свинячого грипу пілігрим Лозовик дізнався, коли був у Казахстані. Зайшовши до магазину одного із поселень цієї країни, він здивувався, побачивши продавців у масках. З ліків найбільш затребуваним у дорозі виявилося активоване вугілля. Натомість «заморських» фруктів Віктор наївся від пуза. У Таджикистані, наприклад, цитрусові й виноград виявилися настільки дешевими, що хотілося більше наповнити організм вітамінами. Усього за 1 долар в еквіваленті тут можна було купити 4-5 кілограмів мандаринів чи хурми!
Подорож, щоб розповісти про Україну
Після того, як Росія окупувала Крим, Віктор Лозовик переїхав до Дніпра, де влаштувався працювати охоронцем. Останню тривалу подорож, про яку відомо з медіа, він здійснив у 2016 році у віці 51 рік.
За 148 днів він проїхав через 17 країн і подолав майже 17 тисяч км. До речі, виїжджав ще з Дніпропетровська, а повернувся вже до перейменованого Дніпра. Проїхав через Молдову, Румунію, Сербію, Чорногорію, Албанію, Македонію, Болгарію, Туреччину, Грузію, Вірменію, Азербайджан, Росію, Казахстан, Узбекистан, Таджикистан – до Паміру.

Віктор Лозовик після подорожі у 2016 році, Дніпро. Фото: «Радіо Свобода»
За словами велоекстремала, цю подорож він здійснив, щоб побачити світ і розповісти про Україну. Незмінним супутником мандрівника був синьо-жовтий прапор на велосипеді. Як зазначив Віктор Лозовик у коментарі «Радіо Свобода», він є першим українцем, який здолав такий маршрут.
«Я – патріот своєї країни, тому прикріпив український прапор. Люди, які мені зустрічалися на шляху, цікавились подіями в Україні, недружніх розмов не було», – сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як простий рибалка з Олешків обігнав усіх веслувальників і став першим олімпійцем Херсонщини
Усі фото, крім підписаного, – з архіву Анатолія Андрєєва








