Гнат Шило народився без рук, але настільки вправно навчився володіти своїми ногами, що став художником і мав певну славу свого часу. Далі – історія нашого земляка, який малював ногами.
Тема цієї публікації з’явилася зовсім несподівано. Запропонував її колишній автор «Гривни» – фотокореспондент Анатолій Андрєєв. Слухаючи свої старі диктофонні записи, він випадково натрапив на давню розмову з мистецтвознавицею з Нової Каховки. Цей діалог якимось дивом зберігся, бо зверху вже був записаний спортивний репортаж із чемпіонату з шахів.
Розмова стосувалася художника без рук Гната Шила, який жив у селищі Британи (нині – селище Дніпряни Новокаховської громади).
«Про Гната Шила я свого часу писав для газети «Суботній випуск». А збирати матеріал про художника їздив на його батьківщину – у Дніпряни. До Нової Каховки завітав у картинну галерею імені Альбіна Гавдзинського, де зберігалося декілька робіт Шила. Саме там і відбулася ця розмова з мистецтвознавицею, яка досліджувала життєвий шлях художника».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Намалюйте мені Каховську ГЕС на пам’ять»: херсонець створює і дарує землякам малюнки

Мистецтвознавиця галереї в Новій Каховці, розмова з якою збереглася на плівці фотожурналіста «Гривни». Фото початку 2000-х років з архіву Анатолія Андрєєва
Отже, оскільки запис зберігся – значить, варто нагадати херсонцям історію цієї унікальної людини.
Тяжке дитинство й кар’єра в цирку
Гнат народився у 1876 році в Британах у бідній сім’ї Прокопа Никифоровича Шила. Хлопець був 12-ю дитиною в родині. Його 11 братів не мали вад зі здоров’ям, а от Гнат народився зовсім без рук.
Це просто диво, що, живучи в злиднях, щодня витримуючи глузування зі своєї зовнішності, хлопець знайшов сили настільки оволодіти своїми нижніми кінцівками, що міг не лише їсти ними. Він пиляв ногами дрова, ловив рибу, заправляв нитку в голку, шив, писав і малював! Хлопець придумав гімнастику для пальців ніг, щоб розвивати їх.

Гнат Шило в молоді роки. Малюнок Юрія Сагайдака, зберігався в новокаховській галереї. Фото з архіву Анатолія Андрєєва
Гната возили на ярмарок у Каховку, де він демонстрував свої вміння. Про унікального художника дізналися циркачі, і згодом Шило потрапив до бродячого цирку. Його номер називався «Моментальний портретист»: на арену запрошували будь-кого із глядачів, Шило швидко малював ногами його портрет, і це дуже подобалося глядачам. За деякими даними, Гнат Шило працював за запрошенням у відомому цирку Дурова в Москві.

Гнат Шило малює на публіці
До речі, у цирку він познайомився з артисткою Генрієттою Карлівною, німкенею. Вони одружилися й удочерили дівчинку Зінаїду. Разом подорожували з гастролями. Після громадянської війни Шило з родиною повернувся до рідних Британ.

Гнат Шило та його родина
Любов до малювання й перша дитяча студія
Коли почалася колективізація, у Британах, що входили тоді до складу Одеської області (Херсонську було утворено у 1944 році), створили колгосп «Незаможник». Гнат Шило був дуже активним членом колгоспу: виступав на зборах, організував хату-читальню, займався художнім оформленням будівель. Крім того, оскільки знав писемність і граматику, допомагав селянам з документами – писав ногами розписки.
Увесь цей час не припиняв малювати картини, які обов’язково підписував на звороті: «Малював ногами» і прізвище – Гнат Шило.
У 1936 році колгосп, на прохання Шила, допоміг йому створити художню студію на подвір’ї батьківського дому. Там було невелике складське приміщення – його переобладнали під студію дитячого образотворчого мистецтва. За словами Анатолія Андрєєва, фактично це була перша дитяча художня студія на території сучасної Херсонщини.

Заняття в дитячій художній студії Гната Шила
Художник набрав дітей, учив їх малювати аквареллю, маслом. Дуже багато дітей Британ навчалися у студії Гната Шила – дехто з них продовжив цю діяльність і став художником.
Портрет Гітлера й картини за сотні євро
Під час німецької окупації сталася історія, яка вплинула на подальшу долю художника-самоучки. Про неї теж розповіла та сама мистецтвознавиця з Нової Каховки. Виявляється, Гнат Шило мав конфлікт з німцями, бо вони хотіли, щоб художник без рук намалював Гітлера.

Портрет Гната Шила, що був розміщений у галереї імені Альбіна Гавдзинського. Фото початку 2000-х років з архіву Анатолія Андрєєва
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вкрали й хизуються: у Москві виставили викрадені картини з галереї Нової Каховки
Чоловік довго відмовлявся і зрештою намалював. І як завжди – поставив на звороті свій підпис «Малював ногами». Німцям це дуже не сподобалося, мовляв, як це так – їхнього фюрера намалювали ногами. Сприйняли це як карикатуру. Довго змушували намалювати знову, але без підпису. Але художник навідріз відмовився.
Розлючені німці хотіли спочатку розстріляти Шила. Потім хтось запропонував вивезти його до Німеччини – живим експонатом у музеї, де він би продовжував малювати на публіку. Врятував Гната Шила комендант селища Британи (він був із місцевих), який не вважав вчинок художника крамольним. Однак організм чоловіка дуже виснажився внаслідок цих потрясінь. Останні роки його знову возили на ярмарок у Каховку – ходити він уже не міг. Там художник малював охочих, які позували йому, і з зароблених грошей доживав свого віку.
Помер Гнат Шило в 1943 році, похований на старому кладовищі в Дніпрянах.
«Я двічі приїздив до селища, але могили його не знайшов. Також не збереглося ні будинку, де народився і жив Гнат Шило, ні художньої студії», – розповів Анатолій Андрєєв.
За словами колишнього фотожурналіста, один із нащадків того самого коменданта селища, який врятував Шила, через багато років приїздив до Дніпрян. Він скуповував у людей картини художника – а їх було чимало. Причому пропонував величезні на той час кошти – по тисячі, а то й більше євро за одну картину.

Пейзаж роботи Гната Шила, зберігався в новокаховській галереї. Фото з архіву Анатолія Андрєєва

Натюрморт роботи Гната Шила, зберігався в його учня М. Koмпaнiчeнкa, який працював художником-оформлювачем у ПМК № 157
«Роботи Гната Шила були досить примітивними: пейзажі, натюрморти. Але серед колекціонерів вони цінувалися саме за той підпис «Малював ногами». Експозиція картин Шила була в музеї на коньячному заводі «Таврія». До речі, про творчість Шила я планував поспілкуватися з тим самим нащадком коменданта – ми запланували зустріч, але вона, на жаль, так і не відбулася», – розповів Анатолій Андрєєв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як простий рибалка з Олешків обігнав усіх веслувальників і став першим олімпійцем Херсонщини
Чорно-білі світлини в тексті – фоторепродукції Олександра Голобородька, 2013 р.
Головне фото: фотоколаж «Гривни»








