Ян Ярчук
Пожежі, які нині охоплюють заповідні території біосферного заповідника «Асканія-Нова» на тимчасово окупованій Херсонщині, завдають серйозної шкоди унікальній степовій екосистемі. Зникають місця існування рідкісних тварин і комах, руйнуються природні процеси, на відновлення яких знадобляться десятиліття.
Лише за останній час вогонь знищив понад дві тисячі гектарів заповідного степу, а науковці попереджають: повторні пожежі можуть мати незворотні наслідки для унікальної екосистеми.
Як писала «Гривна», внаслідок пожеж загальна площа згарищ у заповідній зоні (масив «Південний») склала 1928,0 га. Нині ж на сторінці заповідника повідомляють про збільшення площі згарищ до 2253,7 га. Загальна площа вигорілих сільськогосподарських угідь у межах буферної зони та зони антропогенних ландшафтів – 728,0 га. Ці дані у заповіднику отримали завдяки супутниковим знімкам.
1 липня на території заповідника зафіксували ще п’ять нових осередків займання.
Пожежі в степу: що відбувається після вогню
Завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин біосферного заповідника Віктор Гавриленко наголошує, що наслідки таких пожеж значно серйозніші, ніж може здатися, на перший погляд.
«Остання пожежа, що 29 червня 2026 року охопила третину заповідної ділянки «Південна», нині є відкритою раною степу. Якби йшлося про людину, медики назвали б це опіком третього ступеня, що загрожує життю організму. Звісно, природа значно стійкіша й має потужні механізми відновлення. Проте ця аналогія багато про що говорить. З екосистеми зірвано і спалено трав’яне покривало, яке регулювало і водний баланс, і температурний режим у приземному геогоризонті та було захистом і кормовою базою для сотень видів тваринного світу. Знищено неоціненний фонд спор, насіння трав, грибів, яйцекладок і дорослих комах».
Особливої шкоди, зазначає Гавриленко, зазнали популяції рідкісних комах, занесених до Червоної книги України. Саме на постраждалій ділянці мешкали джмелі пахучий, глинистий та оперезаний, сфекси рудуватий і жовтокрилий, а також аскалаф строкатий, активний період розвитку яких припав саме на час пожеж.
Після займання згарище перетворилося на чорну розпечену площину. Над нею виникають пилові смерчі, які виносять родючий біогенний матеріал за межі екосистеми. Одразу після пожежі сюди зліталися мартини та хижі птахи, які підбирали загиблих або ослаблених комах, ящірок та інших тварин. Одразу після пожежі на згарище злітаються мартини й хижі птахи, які підбирають засмажених комах, ящірок та інших тварин, що спершу врятувалися у щілинах ґрунту й норах, але стали легкодоступною здобиччю.
За словами науковця, чисельність багатьох видів тепер зменшиться в рази. Для одних відновлення популяцій триватиме кілька років, для інших може знадобитися й десятиліття.
«Найбільшу небезпеку становить повторення пожеж на тих самих ділянках. Тут ми маємо трикратне перекриття деяких ділянок за три роки, що добре видно на космічних знімках різних років», – пояснює науковець.
За його словами, результати багаторічних досліджень свідчать, що повне природне відновлення степової екосистеми після пожежі триває близько 11 років. Через повторні займання цей процес фактично переривається ще до завершення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В окупованій «Асканії-Новій» під загрозою знищення цілинний степ, зменшується кількість перелітних птахів
Фото: заповідник «Асканія-Нова» / фейсбук
Дарина Лапіна
