Дарина Лапіна
Тривожна тиша у Херсоні…
Люди провідують домівки, улюблені місця і пишуть, що враження жахливі(((
Що очікує херсонців після завершення цієї тиші?!!
Що дало це олешківцям?
Багато питань і тривога…
***
Херсон: війна на паузі .
Зараз мережею шириться відео про Херсон, який ненадовго видихнув. Люди масово показують кадри рідних зруйнованих вулиць, повертаються на пару годин до власних домівок по речі чи виходять просто пройтися містом . Кажуть, що навіть дихається інакше якось спокійніше.
В прибережній зоні цілий день лунають вибухи, триває розмінування. До Херсона знову масово їдуть журналісти.
Я теж провідала свій дім, забрала потрібні речі, побачила сусідів. Але всередині від цього якось моторошно . У цій тиші чуються тривожні сигнали. Відчуття таке, ніби нам обережно показують демоверсію того, як може бути якщо…,готуючи суспільну думку до заморожування війни.
Коли місто, яке щодня жило під ударами, раптом стихає, ми починаємо вірити в диво.
Те, що зараз відбувається лише перерва між кадрами. Нам ніби показують вітрину можливого компромісу, але за нею ховається гірка правда: заморожений конфлікт це не перемога і не фінал, це просто розтягнута в часі невизначеність. І найважливіше в цьому стані не мовчання дронів , а тривожне очікування того, яку ціну від нас зажадають за цей тимчасовий спокійний подих.
***
Як звільнити жителів Олешок, щоби не втратити Херсон.
Я мушу поділитися з вами своєю тривогою.
Під приводом евакуації людей з Олешок вони підтягують свої війська. І це несе пряму загрозу місту Херсон і Правобережжю. Вони вже намагалися інфільтруватися в Корабельний район.
І спробують ще. Окупанти ніколи не накопичуються, щоб просто понакопичуватися. Інша справа – скільки їх встигне закріпитися на Правому?
І це може призвести до великих втрат серед людей, і серед військових, які такі самі люди.
Якщо складуться «перемовини», і окупаційні війська будуть в Херсоні, то росія вимагатиме Херсон. За який покладено так багато життів і сил. Якщо будуть «морозити конфлікт», то окупант зробить все, щоб Херсон став поділений або повністю окупований. Навіть не знаю, що їм вигідніше.
Херсонський напрямок не звучить як «пріоритетний». Але не можна мовчати про ризик, який несе так звана «гуманітарна місія».
***
Як же хочеться, щоб такі повідомлення про те, що за минулу добу обстрілів на території області не зафіксовано, ми читали щодня. Щоб у зведеннях більше не рахували загиблих і поранених, щоб люди не здригалися від кожного звуку, щоб тиша в Херсоні перестала бути рідкісним винятком і нарешті стала звичайним життям.
***
Моя Душа рветься до мого рідного Херсону! Дні перемір’я… Чи встигну???
Храбан Діана
Марина Поліщук
