Ян Ярчук
Якщо всі поїдуть, місто/міста вже не будуть живими. Цю частину усвідомлюють ті хто не виїзжає з Херсону і інших фронтових міст. Люди ніби боронять свою терріторію, свої домівки. В той же час тримаються за свої опори, бо відчуття дому і є тим, що не дає впасти.
***
Моя молодшенька доня таки вирішила виїздити із Херсона, нарешті…
Почали підшукувати варіанти у Миколаєві. Нам потрібна хотя-би двокімнатна. І ось…
Ціни ростуть на глазах, як гриби після дощів.
Двушки починаються з шести, і то за шість, то така “совдепія”, що мабуть і три було б дорого…
А ще, знайшли за вісім, а на місті – вже дев’ять…
Херсонці їдуть з міста не тому, що шукають кращої долі, а тому,що хочуть спасти своїх дітей, батьків…
***
Херсон. Останній день літа.
Розпочинається новий навчальний рік. Попри те, що місто в зоні бойових дій, близько 5000 дітей мешкають в громаді. Заклали освіти Херсонської громади працюватимуть дистанційно.
***
Новий склад Віагри: Юля Мєндєль, Настя Каменських і Полякова.
Продюсери, як завжди, у Москві.
***
Останній день літечка. Так не хочеться, щоб йшло від нас. Бо літом спокійніше, не так страшно. Листя дерев прикриває від дронів, не потрібно тепло вдягатись під час обстрілів, тим більше, що і вдягнутися не дуже всиигаєш. Киця насолоджується теплом у затінку. Я, коли надумала, тоді й вийшла у двір, в чому була, тільки капці вуличні вдягла. На деревах свої фрукти. Дякую, літечко, що тримало нас, додавало настрою.
***
Росіяни заявили, що почали підготовку ударів по енергетичній інфраструктурі “через українські удари по нпз та склади”.
Цікаво, як швидко в соцмережі понесуть це боти і масковані під патріотичних блогери, забуваючи про удари рф по енергетиці в роки, коли нам не було чим відповідати на удари.
Храбан Діана
