Ян Ярчук
Випити кави.
Побігати від дрона.
Зайти в крамницю й витратити гроші на дрібниці — бо просто хочеться.
Поговорити про все на світі.
Поплакати.
І тут же — сміятися так, ніби нічого не болить.
Жіночий вайб Херсона —
це про силу, яка не виглядає як сила.
Про ніжність, яка не зникає навіть під звуки війни.
Про життя у контрастах, яке ми називаємо реальністю —
і якось вміємо поєднувати все це всередині себе.
***
На тимчасово окупованих територіях України понад 16 000 цивільних — вчителі, журналісти, мери, спортсмени, звичайні громадяни, які відмовилися від русифікації — були свавільно заарештовані російським окупантом.
Їх відірвали від родин, утримують у повній ізоляції, піддають тортурам. Деякі зникли вже понад десять років.
***
Прибудинкові газони щороку розквітають в деокупованих селах Херсонщини, нагадуючи, що постійно чекають на повернення господарів, які до початку повномасштабного вторгнення турбувалися про благоустрій своїх садиб.
Віримо, що рослини дочекаються.
***
Світ такий великий, і у кожного неба свій колір.
Але тільки вдома, в Херсоні – він винятково неймовірний.
Дорога додому…
***
Окупаційна влада Голої Пристані довела побутову ситуацію до межі гуманітарної катастрофи: в громаді відсутнє вивезення побутових відходів, що створює загрозу епідемій, а процедура гідного поховання померлих стала майже неможливою. Окрім цього, мешканці повністю відрізані від зовнішнього світу через відсутність телекомунікаційного зв’язку, а система охорони здоров’я фактично знищена — люди позбавлені доступу до медичної допомоги та життєво необхідних ліків.
***
Чи варто давати колаборантам заочні вироки, навіть, якщо це не вирішує запиту на справедливість. Думаю, так.
Колаборант у зародку – хтивий поц.
Вони бувають двох видів: ідейні та безініціативні.
Ті, хто за примусом – тікають за першої можливості, а вироки іншим – це стимулюють.
Ідейний вважає, що він «самий умний і красівий» і це його історичний шанс.
Безініціативний – просто любить ковбасу і свято вірить в розширення асортименту.
Приймаюча колаборантів сторона починає процес відгодівлі (місяць-два).
Зменшуючи поступово харчування, окупант спостерігає як колаборанти починають жерти один одного (півроку-рік). Переможців урочисто допускають на найнижчу жердинку загального курнику.
Обісрані, але щасливі, вони відчувають себе пестунчиками долі.
Врешті-решт, за рік-два, колаборант іде під ніж, як непотрібна, вискубана та вошива істота.
Найелітніших зрадників спецслужби окупанта використовують ще певний час, як несучок золотих яєць.
Поки несуть.
Марина Поліщук
