Екскурсії під «шахедами»: куди пропонують водити школярів південних областей та що не так з вимогами МОН

Бігати від шкільного класу в укриття і так по колу не один раз за робочий день. Це навіть уявляти виснажливо, але, на жаль, саме такий вигляд зараз має освітній процес для учнів прифронтових областей. А як щодо проведення шкільних екскурсій у регіонах, де сирени лунають так часто, що вже інколи незрозуміло – то тривога чи відбій? Звучить абсурдно, однак саме такі вимоги до освітян зараз палко обговорюють у соцмережах.

У цьому матеріалі розповідаємо про суть нововведень та реакції педагогів й батьків, а також розберемо які екскурсійні маршрути пропонують організовувати дітям південних областей.

«Нова радість стала, яка не бувала…»

Такими словами починається допис педагога та шеф-редактора порталу «Освітня політика» Віктора Громового, в якому він опублікував лист від МОН від 17 вересня цього року з екскурсійними маршрутами та вимогою до освітян щоквартально звітувати про проведення цих шкільних екскурсій.

Як зазначено в документі, три міністерства: освіти, культури та у справах ветеранів, з урахуванням пропозицій закладів освіти й установ, відповідальних за національно-патріотичне виховання в регіонах, «сформували загальноукраїнський перелік екскурсійно-освітніх маршрутів з метою військово-патріотичного виховання учнів закладів освіти, що передбачає відвідування музеїв, які демонструють історію російсько-української війни».

Сама ідея – розробка маршрутів для екскурсій школярів з метою патріотичного виховання, нарікань чи зауважень ні в кого не викликала. Головне питання, яке турбує, як автора допису, так і декілька сотень коментаторів, стосується реалізації цих планів на місцях, у першу чергу в прифронтових регіонах. Адже організувати екскурсію для активних та непосидючих підлітків по місту – це і так стрес для вчителів, та це дрібниця, у порівнянні з нинішнім завданням – провести дітей екскурсійними маршрутами у населеному пункті, в якому не лише постійно повітряні тривоги лунають, а ще й прильоти бувають. Чи у маршруті мають бути не лише пам’ятні місця, а й позначені сховища біля кожного з них? А чи вони є? А чи буде до них доступ саме того дня? А чи всі учні встигнуть добігти й ніхто не загубиться по дорозі до укриття? Дуже багато питань, за якими стоять життя та здоров’я дітей.

«Дякуємо. Дуже дякуємо. Шоб у вас ручки не боліли таке наклацувати на клавіатурі», – підсумував своє ставлення до листа МОН педагог Віктор Громовий.

Під його дописом в коментарях зібралося чимало людей, які повністю поділяють його думки. Нижче наводимо деякі з них:

Tatjana Kakueva Bosa: «Тільки той, хто ніколи не возив дітей на екскурсії,може сьогодні,в теперішніх умовах, зобов’язувати. З тривогами,без укриттів, з евакуація ми в полі, під дощем… Завжди дітей возила. Возила в мирний час, возила під час воєнного стану, останній раз їздили рік тому. Сьогодні – не повезу, не ризикну, занадто велика відповідальність і високий рівень небезпеки».

Ірина Леонтій: «Що вони курять? Які музеї? Здається, що всі ці листи, розпорядження, програми… пишуть і намагаються впровадити люди, які проживають на іншій планеті. ЖАХ!!!».

Юлія Давиденко: «А МОН візьме на себе відповідальність за безпеку дітей під час дороги туди й назад та безпосередньо під час екскурсії? Риторичне, якщо що…».

Оксана Кур’ян: «Вони живуть в паралельному світі. У нас в місті постійні тривоги, шахеди, вибухи. Діти вже забули в якому році останній раз в школі були! А тут на екскурсії води! Хоча, якщо ті хто вигадав все ото, покаже майстер-клас і поведе дітей в таких умовах на екскурсію!».

Larisa Sereda: «Харків – це місто музеїв. Швиденько проведемо уроки по 35 хвилин і під гуркіт FPV-дронів ( і не тільки) швиденько до музею, бо ж треба буде писати звіт. Проблема тільки,що діти сидять вдома і не тільки в Харкові, а ще й за кордоном. Поки зберемося вже й комендантська година. Може, відмінять, щоб встигнути подивитися експозицію?».

Оксана Новікова: «Запрошуємо зачароване Міністерство освіти на екскурсійно-освітній маршрут до Сумщини, за 20-70 км від кордону з ворогом. А потім послухаємо їхній звіт про цікаву екскурсію зруйнованими селами та містами, це якщо пощастить повернутися з такого екскурсійно-освітнього маршруту. Зобов’язуючи виконувати такі накази, Міністерство змушує наражатися на небезпеку всіх учасників освітнього процесу».

До слова, прифронтові Харків та Суми є в переліку міст, де, згідно рекомендацій МОН, дітей мають водити на екскурсії. Є там також і міста південних регіонів, які ворог обстрілює щодня з усього що в нього є.

Куди пропонують водити дітей прифронтового півдня?

Перелік населених пунктів з визначеними у них локаціями для проведення шкільних екскурсій по кожному з регіонів наведенні у додатку до листа МОН. «Гривна» знайшла та дослідила цей документ. На щастя, його авторам вистачило розуму не вносити туди фронтову Херсонщину, яка кожного дня та буквально щогодинно потерпає від обстрілів та дронових атак. Так, в області немає жодного загальноосвітнього закладу, який нині працює очно, однак 9 шкіл цьогоріч розпочали навчання у дистанційному форматі, тож шанси потрапити в список були.

Водночас екскурсійно-освітні маршрути заплановані на Миколаївщині та Одещині, зокрема в самих обласних центрах, де останнім часом дуже зросла кількість повітряних тривог. Через погіршення безпекової ситуації на Одещині нещодавно підняли питання про доцільність переведення шкіл на дистанційне навчання. А у Миколаєві взагалі за перші тижні вересня кількість шкіл з очним форматом навчання скоротили у понад половину.

Проте ці факти, мабуть, не дуже хвилюють високопосадовців. Маршрути для цих регіонів розписані, освітяни мають прозвітувати про проведення заходів.

Так, екскурсійно-освітній маршрут на території Одеси під назвою «Місцями пам’яті героїв Одещини» розрахований на 3 години пішої прогулянки. Вікова категорія учасників: учні 6 – 11 класів.

Серед пам’ятних місць, які пропонується відвідати: Алея Героїв у парку культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка, Меморіал воїнам АТО/ООС, Стіна пам’яті, Спасо-Преображенський кафедральний собор, Одеський морський вокзал та готель «Одеса».

Екскурсійний маршрут для школярів у Миколаєві має назву – «Миколаїв – щит півдня: хроніки оборони 2022». Це має бути пішохідна або комбінована екскурсія тривалістю 2-3 години (залежно від місця проживання або навчання дітей). Вікова категорія учасників: від 14 років.

Локації, запропоновані до відвідання: Будинок офіцерів флоту, Музей суднобудування і флоту, Флотський бульвар та набережна, Будівля Миколаївської ОДА, Меморіал «Струни пам’яті», Соборна площа, Миколаївський обласний краєзнавчий музей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обід красивий, та чи смачний: чому батьки скаржаться на шкільне харчування та як годують учнів Херсонщини

В обох випадках, як в Одесі, так і в Миколаєві у плані екскурсійного маршруту зазначається, що його проведення «здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності та організації освітніх заходів з дітьми, із проведенням відповідного інструктажу». Приписки «з урахуванням безпекової ситуації» (частота тривог, врахування загроз атак ворога) – немає. Однак в переліку матеріально-технічного забезпечення для проведення цих екскурсій є аптечка першої допомоги…

«Коли ціною освітньої екскурсії може бути життя»

При підготовці цього матеріалу «Гривна» також поцікавилася думкою батьків щодо можливості проведення екскурсій школярам у нинішніх реаліях. Щодо цього ми поспілкувалися з двома херсонками, які вимушено виїхали з дітьми до сусідніх Миколаївщини та Одещини.

Херсонка Ольга, що зараз проживає у місті Південне Одеської області, говорить, що до самої ініціативи екскурсій школярам ставиться позитивно, однак вважає проведення таких заходів зараз вкрай безвідповідальним. Ось, що розповіла пані Ольга:

«Саму ідею проведення таких екскурсій я однозначно підтримую. Коли процес навчання включає не лише лекції, а й має наочність, наприклад, відвідування певних місць, де діти можуть глибше зануритися у вивчення тих чи інших подій – однозначно позитивно впливатиме на процес навчання. Тим більше, коли мова йде про нинішні події й формування у підростаючого покоління шани до подвигу сучасних українських героїв – наших захисників. Але! Про які шкільні екскурсії може бути мова зараз тим паче на півдні? Я навіть не знаю як вам прокоментувати цю ідею, чесно. Тут пару тижнів тому піднімалося питання стосовно переведення учнів на дистанційку через збільшення кількості повітряних тривог – діти бігають від класу до сховища чи не кожну годину в деякі дні. Які можуть бути екскурсії, ще й в Одесі, наприклад?

Я як мама школярки категорично проти цього. Думаю, що і більшість вчителів буде проти, бо це величезна відповідальність – взяти 30 учнів, до прикладу, і водити їх містом, на яке в будь-яку хвилину рашисти можуть запустити і «шахеди», і реактивні БпЛА, і ракети.

Я розумію, що патріотичне виховання молоді – це дуже важливо, я сама це повністю підтримую, але не тоді, коли ціною освітньої екскурсії може бути життя чиєїсь доньки чи сина. Чому у прифронтових регіонах не зробити замість походів у місто курс тематичних уроків? Це також при бажанні можна зробити цікаво та зворушливо, щоб достукатися до свідомості та сердець дітей».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Страшно, коли мала дитина каже, що боїться померти»: херсонці-ВПО – про масові атаки ворога на Одещину

Своїми враженнями від ідеї МОН проводити шкільні екскурсії в містах україни, включно з прифронтовими, поділилася і херсонка Анастасія, яка вимушено переїхала до Миколаєва і син якої зараз вчиться в одній з місцевих шкіл:

«Коли побачила текст листа, то перше, про що подумала – це фейк. Виявилося, що ні. Друге, що спало на думку – напевно, документ старий, бо хто буде у нинішніх реаліях писати подібне. Ні, свіжий, від 17 вересня. Третє – які же далекі чиновники від реального життя. Хоча, здавалося б, могли розуміти: в Києві зараз теж дуже неспокійно.

Наче, й ідея гарна, й маршрути, пишуть, що є розроблені та цікаві. Але оце звітування і жодного слова про те, що враховувати безпекову ситуацію, дивує. А ще – тхне совком: звіти – наше все. Упевнена, що потім в міністерстві скажуть, що ми всі не так зрозуміли цей лист, що це рекомендації і таке інше. Якийсь абсурд».

Лист від МОН, що зараз гаряче обговорюють користувачі соцмереж, відносно свіжий, тому говорити про те, ЯК на місцях намагатимуться втілити у життя ці рекомендації, зарано. Ясно одне – попри чудову задумку, втілення цієї ідеї в життя викликає чимало серйозних запитань. Проведення екскурсії по місту для дітей потребує підготовки та чіткого планування. Але про які плани може бути мова, якщо передбачити дії ворога неможливо? Запитання риторичне.

Головне зображення створене за допомогою ШІ.