Марина Поліщук
Херсонські діти в укритті.
Їхнє прифронтове дитинство проходить у сховищах під землею. Вони на звук розрізняють типи дронів і напрямок прильоту мін. Граються у війнушки на війні.
У Херсоні не працюють школи і дитячі садочки. Але тут є діти, які хочуть вчитися, розвиватися, спілкуватися наживо.
У підвалах будинків обладнані освітні простори, де проводяться заняття з карате, мистецькі гуртки, тренінги з надання домедичної допомоги.
***
Мій рідний ДІМ, усе життя в ньому, кожен камінчик, деревце, виноград… своїми з батьком руками….дуже боляче
p.s. горіть у пеклі, – нелюди, вбивці, руйнівники з болот, нехай ваш руzкий мир перетвориться в руїни… разом з вами
***
Упевнена, що є ще трохи ідіотів, серед тих, для яких українська мова рідна, які вважають, що з росіянами можна домовлятися і що вони при окупації от цій конкретній людині нічого поганого не зроблять. Що лишать хату, машину, буде робота, працюватиме школа – як це буде при радянській окупації.
Ні, не буде. путінська росія якраз хоче позбутися тих “недоліків” окупації, які були при ссср. Себто, українців як народу не має бути. Ну, і навіть якщо хтось готовий відмовитися від мови, слід врахувати, що частині росіян уже подобається жити там, де жили українці на нині окупованих територіях. А місцевих уже позбавили права на житло, на роботу, на життя.
“Министерство просвещения РФ опубликовало приказ об изменениях в школьной программе, из которого следует исключение украинского языка из программы обучения в средних школах”.
***
У Криму спецоперація “Народ як лев”))).
Херсонці припускають, що це була спланована операція левів спільно з херсонським єнотом).
Леви розтерзали колаборанта Зубкова – власника кримського парку «Тайган» – його прооперували, він у реанімації.
Пишуть, що з перших днів вторгнення російських військ у Крим у лютому 2014 року той почав активно сприяти їм в окупації Криму. Після лютого 2022 року Зубков став перевозити до Криму тварин із окупованих Росією частини територій Херсонської та Запорізької областей України.
***
На ринках прифронтового Херсона черешня і полуниця, вирощена під ворожі обстріли. Ціни різні, види теж різні. Сонце дарує таку смакоту та втіху.
***
Ощадний режим. Саме так я для себе називаю ранки з ранами і порожнечею замість людських осель і життів.
Обережно, щоб не розплескати сили, рештки стабільності психіки, я співчуваю. Та не дозволяю емпатії зануритися в біль, інакше не вистачить сили. Це вже проходила.
Дарина Лапіна
Ян Ярчук
