Ворог знищив історичну будівлю в центрі Херсона: понад століття тому тут вирувало культурне життя (фото)

14 липня російські окупанти накрили вогнем старий центр Херсона. Унаслідок пожежі практично знищено історичну будівлю – колишній Будинок культури суднобудівників.

У будівлі ДКС, як її називали херсонці, через ворожий обстріл спалахнула масштабна пожежа. На території споруди знаходився ресторан Palazzo – його також знищила пожежа.

«Сьогодні вдень, внаслідок влучань боєприпасів по одному з районів міста, зазнала руйнувань та загорілася нежитлова двоповерхова будівля. Вогнеборці прибули за викликом і розпочали роботи з ліквідації наслідків атаки. Під час проведення робіт з пожежогасіння ворог завдав повторного удару. Рятувальники вчасно відійшли в укриття, завдяки чому ніхто з них не постраждав», – повідомила 14 липня пресслужба ДСНС Херсонщини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шевченківський парк у Херсоні: багата історія та сумна реальність (фото)

Пожежа в будівлі колишнього БКС. 14 липня 2025 р. Фото: фейсбук/ГУ ДСНС України в Херсонській області та із соцмереж

Історична довідка

Будівлю спорудили ще у 1860 роках біля Павлівського парку, ідеться на сторінці Херсонського обласного краєзнавчого музею. Затишне місце, створене за ініціативи губернатора Клушина, отримало назву «Міське зібрання» або клуб. Тож з кінця ХІХ століття тут вирувало культурне життя: проводили бали, збиралися на вечори, грали в більярд, читали газети, знайомилися.

У 1903-1906 роках відбулася перебудова: прикрасили фасад, добудували купол, розширили сад, зʼявився навіть кегельбан та власна електростанція!

За часів СРСР почалося «спрощення»: прибрали купол, знищили архітектурні деталі, зробили типову культурну установу. Дух місця ще тримався – тут працювали творчі колективи, театр, ансамблі… Але від первісної краси залишилося небагато.

Будівля Міського зібрання на початку XX століття. Фото із фондів обласного краєзнавчого музею

Концерти, танці, більярд і карти…

Для жителів Херсона кінця XIX – початку XX століття це місце було одним із головних закладів для відпочинку. Що саме тут відбувалося, нагадав херсонський краєзнавець Віктор Хмель. Далі – його розповідь.

***

Щовечора Міське зібрання гостинно відчиняло свої двері перед відвідувачами, які належали в основному до середнього, рідше – вищого класу місцевих жителів. Це був своєрідний культурний центр старого Херсона, де містяни приємно проводили вечори, зустрічаючись з артистами та виконавцями високого рангу.

У серпні 1879 року тут виступали з концертами відомий композитор Модест Мусоргський та співачка Д. Леонова. А 17 серпня 1910 року читав перед студентами свої твори Олександр Купрін.

Ось що відзначав у своїх рукописах херсонський лікар-старожил Йосип Векслер:

…Клуб використовували для великих балів, концертів приїжджих артистів. Тут виступала Вяльцева, знаменита виконавиця циганських романсів. Вона вражала публіку своїм виконанням та вбраннями. Вона була вся усипана діамантами. То була талановита артистка.

Тут виступали знамениті скрипалі Венявський і Костя Думчев (він пізніше став професором Празької консерваторії). Тут концертував професор Петербурзької консерваторії Леопольд Ауер. Це був відомий скрипаль та педагог, у якого навчалися знамениті пізніше скрипалі, такі як Мирон Полякін, Яша Хейфец, Цимбаліст та багато інших. Коли він приїхав на концерт до Херсона, йому було не менше 60 років. Зал Міського зібрання був переповнений.

Тут виступали знаменитий піаніст Лев Сирота, тріо Любошиц і танцівниця-босоніжка, наслідувачка знаменитої Айседори Дункан. Проводив лекцію на антирелігійну тему Петров, колишній священник. У ті роки така лекція була сенсацією! Читати таку лекцію із критикою духовного відомства було сміливістю.

Міські газети щодня друкували афіші, які запрошували на клубні заходи:

«У середу, 2 лютого, має бути сімейно-танцювальний вечір добровольців-мисливців Херсонського добровільного пожежного товариства. За участі власного оркестру. Початок о 7 1/2 годині вечора, а кінець о 2 годині ночі. За вхід кавалери платять 50 копійок та мають право провести одну даму безкоштовно».

До уваги відвідувачів тут пропонували номери танцпрограми: вальс, падеспань (парний бальний танець з елементами характерно-сценічного іспанського танцю), полька (кокетка), кармен, падекатр (парний бальний танець, що поєднує короткий крок із вальсовими рухами), міньйон (бальний танець, близький до вальсу), угорка, еспань, мазурка.

Любили херсонці всі разом відзначати Різдво та Новий рік у Міському зібранні. Зазвичай тут влаштовували костюмовані новорічні бали з різними дивовижними декораціями, конкурсами та нагородами за найкращий костюм. Причому нагороди були досить цінними, скажімо, золотий жіночий годинник або срібний сервіз.

Окрім Різдвяного та Новорічного, протягом року тут проходило ще як мінімум чотири бали, присвячені громадським святам.

Влітку, зазвичай у свята, а також щосереди та щонеділі у невеликому затишному садку при Міському зібранні вечорами грав духовий оркестр. Благочинна херсонська публіка насолоджувалася музикою та статечним спілкуванням одне з одним.

Цікаво, що кошти на оплату духового оркестру жертвували меценати, яких тоді було чимало. Водночас місцеві музиканти-аматори час від часу балували публіку класичними творами, влаштовуючи концерти абсолютно безкоштовно.

А ще на сцені Міського зібрання виконували свої твори херсонські композитори, як-от, скажімо, начальник музичного училища Яків Дюмін або вчитель музики Гнилосаров. Причому виконання нового музичного твору мало бути затверджено у вищій інстанції, щоб не містило крамоли.

У 1910 році на піку хвилювань, пов’язаних із кометою Галлея, що наближалася до Землі, Гнилосаров разом з учнями виконав у стінах Міського зібрання свій «Гімн на зустріч комети Галлея», після чого твір було заборонено. І лише з плином часу, коли пристрасті навколо комети стихли, гімн знову дозволили виконувати.

Ще одним улюбленим проведенням часу клубних завсідників була гра в більярд і карти. Затяті картярі просиджували за столами в ігровому салоні клубу протягом усієї ночі, і тільки до 5-6 години ранку, коли місто вже прокидалося, вони неохоче залишали насиджені місця.

***

«Сьогодні ця історична споруда знищена російськими обстрілами. Ворог не бачить цінності в історичних пам’ятках. Та ми бачимо, бо берегти памʼять – це частина нашого спротиву», – наголошують співробітники обласного краєзнавчого музею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти знищують історичне обличчя Херсона: які пам’ятки архітектури постраждали (фото)

На головній світлині: пожежа, спричинена російськими обстрілами, у будівлі колишнього Будинку культури суднобудівників, 14 липня 2025 р. Автор фото – науковий співробітник краєзнавчого музею Олександр Корінчук