Часто читаю, що олешківці «Вже вдома». А вони де були до цього? Вони були на своїй, Богом даній землі, яку окупував ворог. Вони виїхали, бо там московити влаштували блокаду, голод і терор.
Ми що, вже не визнаємо наші Олешки Українськими? Вони ТИМЧАСОВО окуповані, але від того не стали цапськими.
Люди змушені були покинути свої домівки і виїхати в інші населені пункти України, які є більш безпечними і вільними.
Олешки – наш дім назавжди! Олешки – Україна!
Якось так…
***
Коли роками живеш поруч з рідними і близькими людьми – не помічаєш, як вони старіють. Не помічаєш і своїх «метаморфоз», коли щоранку дивишся у дзеркало. Звісно, є якісь думки стосовно змін, але не такі радикальні, якби ти побачив старого друга через пару десятиліть розлуки… А тут… Жабу кинули в холодну воду, яку поступово доводять до кипіння… Весь жах, який відбувається у місті, херсонці начебто вже і не помічають, бо ворог стирає його поступово, як залізяку рашпилем. Звикли. Чи призвичаїлися.
***
Щодня ходжу містом – постійно бачу різницю між «вчора» і «сьогодні». Після арти, після КАБів, після дронів.
Минулого тижня, під час локального «перемир’я», мав «екскурсію» в місця, де, прошу пардону, вовки срати бояться, а там, до речі, досі живуть люди. Якось блискавкою промайнула думка: «Краще б я цього не бачив».
***
Три роки тому вперше у Херсоні «приміряв» бронік, хай йому грець. Хоча – бронік не винен. Винні «гуманісти». Чи гуманоїди…
***
Ворог почав розміщувати дрони-«ждуни» на високовольтних дротах.
Про це повідомив радник Володимира Зеленського Сергій «Флеш».
***
Все таємне колись стає явним…
Те, про що говорили поміж собою політично активні громадяни – отримало підтвердження у повідомленнях НАБУ.








