Храбан Діана
Російські війська менш, ніж за добу завдали ударів по торговельних центрах мережі «Епіцентр» у чотирьох містах України — Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві.
У повідомленні «Епіцентру» ситуацію описали словами «тотальне знищення мережі».
***
Згадався 2021 рік. А була всього- навсього пандемія.
А нам здавалось, що гіршого не може бути…
***
Гвардійці роти спеціального призначення «Болгаричі» 11-ї бригади Нацгвардії за допомогою дронів доправили допомогу мешканцям окупованих росією Олешок на Херсонщині.
Усього — 15 пакунків загальною вагою понад 600 кілограмів. У них — сухі сніданки, молоко, розвивальні ігри та іграшки.
«Серед дітей, які зараз перебувають у заблокованих Олешках, є й ті, хто народився вже під час повномасштабної війни й не знає життя без терору. Підтримуємо ці родини та доставляємо їм продукти першої необхідності», — зазначив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.
***
Так сталося, що вже багато років я щодня приймаю ліки, від яких суттєво залежить моя здатність нормально функціонувати.
Нещодавно пішов до аптеки по чергову упаковку й з’ясував, що потрібного препарату давно немає в постачальників. Купити його виявилося майже неможливо.
Після тривалих пошуків вдалося знайти залишки в одній з аптек Житомирської області. Завдяки допомозі друзів я зміг придбати необхідні ліки.
Але ця історія — не лише про мене. В Україні чимало людей щодня приймають препарати, без яких не можуть обійтися. І коли необхідні ліки зникають з аптек, люди залишаються сам на сам із проблемою.
Від Міністерства охорони здоров’я я очікував би зрозумілої публічної комунікації: пояснень, рекомендацій, контактів, за якими можна отримати відповідь. Люди не повинні шукати необхідні ліки по всій країні, покладаючись на випадок і допомогу знайомих, не розуміючи навіть, що відбувається.
Я не знайшов такої комунікації. Можливо, щось пропустив.
***
Через російські обстріли Херсон від початку року втратив 15 автобусів і тролейбусів, які не підлягають ремонту.
***
Доля Олешків – це як доля України. Це те, що вони хотіли б зробити з усіма нами, якби змогли. Це демонстрація їхньої лицемірної байдужості – коли мешканці території, які «проголосували» за приєднання до Російської Федерації й були оголошені її громадянами, залишені помирати напризволяще саме тому, що їхнє життя ніколи не було цінністю для «визволителів».
Дарина Лапіна
