День 1060. 17 січня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Ворог продовжує атакувати місто у всіх районах, здійснюючи скиди, тепер вже з дронів на цивільні автомобілі та маршрутки щоденно.
Спочатку це була Антонівка, далі змістились на Східний і Кіндійку, відрізавши логістику і в принципі відрізавши ці мікрорайони від цивілізації включаючи Антонівку, бо в Антонівку (за мостом) їздили маршрутки до серпня 2024, їх було мало, але вони були.
Звісно, сюди треба вписати Станіслав, Комишани і інші села, вони також потерпають від дронів.
Ну тепер дрони летять далі, відміна маршруток на Східному, Кіндійці і Антонівці ніяк не вирішує проблему, тепер маршрутки атакуються на ХБК, в центрі, на Шуменському.
Кількість знищених транспортних засобів у місті невпинно зростає. Херсон залишається під прицілом, але незламний дух його жителів живе навіть в найбільш небезпечних куточках міста і області.

***

Мій будинок знаходиться на межі розмежування і постійно перебуває під обстрілами. Вікна та дах відсутні, але мені постійно нараховуються борги за опалення. Кому писати? Куди дзвонити? Де правду шукати?!

***

Просто ЖУТЬ…
Росія атакувала Кривий Ріг балістикою.
Херсонець Ігор який поховав дружину в окупованому Херсоні. Сьогодні в авто загинула його друга жінка Оксана…
Троє дітей важко пережили смерть рідної матері, декілька годин тому вони втратили ще одну дорогу людину.
У старшого сина сьогодні День народження, сімʼя їздила на ринок за покупками.
Пошкоджені 2 п’ятиповерхівки, є загиблі…

***

Мобілізовуватися суспільство здебільшого не хоче. Майже 6 млн українських чоловіків досі не оновили свої дані в ТЦК, очевидно більшість з них не має підстав для відстрочки чи бронювання. Примусову мобілізацію таких чоловіків на вулиці суспільство категорично не підтримує.
Рожевощокі тітоньки в таких випадках збираються довкола і кричать “ганьба” ветеранам, які після поранень чи за станом здоров’я продовжують службу в ТЦК і змушені шукати ухилянтів.
Щоб мобілізовували 25-річних “дітей” суспільство теж не хоче. Правда це не поширюється на дітей “мажорів і депутатів”. Їх, на словах, суспільство відправляє на війну легко і без зайвих вагань. Нехай сини Порошенка і Зеленського воюють.
Платити більше податків суспільство чомусь також не хоче. Я вже не кажу про якусь там трудову повинність чи інші загалом дозволені під час воєнного стану засоби примусу чи обмеження.
Можна скільки завгодно казати про війну дронів, про нестачу техніки і артилерії, але лінію фронту тримає піхота. А лінія фронту у нас нагадаю – 3 тисячі кілометрів, на третині з яких тривають активні бойові дії.
Де військовому командуванню брати людей для того, щоб хоча б втримати існуючу лінію від наступу у кілька разів переважаючого противника суспільство відповідати не хоче. Нехай відповіді на це питання влада шукає.
Але так шукає, щоб зайвий раз суспільство не турубувати мобілізацією і, боронь боже, 25-річних “дітей” не зачепили. Нехай йдуть воювати депутати, прокурори і поліцейські.
І байдуже що прокурорів і депутатів не назбирається загалом навіть на один полк, а поліцейські насправді вже й так воюють з самого початку кількома повноцінними бригадами.

Пов'язані записи

«Чому ви не евакуюєтесь?»: історії херсонців, які показують, що це запитання не про турботу

«Чому ви досі не виїхали?» Мабуть, жодного іншого запитання жителі червоних зон Херсонщини, Сумщини, Харківщини чи Запоріжжя не чують так часто. Воно звучить у коментарях під новинами, у соцмережах, іноді…

Подробиці
Розміновував деокуповану Херсонщину: історія одеського рятувальника, який змінив професію моряка на сапера

Шлях Олега Мельничука у лавах рятувальників розпочався вже під час повномасштабної війни з росією. До вторгнення чоловік працював у морі, однак змінив професію і став сапером. За цей час рятувальник…

Подробиці