Зі Скадовська через Мелітополь, РФ та Білорусь: історія виїзду з окупації 17-річної дівчини

Українці готові долати тисячі кілометрів, щоб виїхати з окупації. По дорозі їм доводиться багаторазово проходити фільтрацію на блокпостах окупантів, а також перетинати кордон, зокрема з росією та Білоруссю. При цьому, людина мусить придумати правдоподібну легенду, та стверджувати, що обов’язково повернеться на ТОТ.

У цьому нещодавно переконалась і 17-річна дівчина, яка самостійно виїхала з окупованого Скадовська на лівобережжі Херсонщини і повернулась на підконтрольну Україні територію. Свою історію виїзду з окупації вона анонімно розповіла у телеграм-каналі «Як доїхали», де українці діляться власним досвідом виїзду.

Правдоподібна легенда – обов’язкова

Виїжджаючи 17-річна дівчина мала при собі російський та український паспорти, українські свідоцтво про народження та прописку. Та крім цих документів, вона також мала завірений у російського нотаріуса дозвіл від матері на самостійний перетин кордону. Це є обов’язковим для виїзду неповнолітніх без батьків та опікунів.

Зі свого населеного пункту дівчина спочатку автобусом доїхала до Скадовська. Там вона сіла в машину до перевізника. Він зголосився довезти людей до тимчасово окупованого Мелітополя (Запорізька область).

Всі, хто планував виїхати з окупації на підконтрольну Україні території, на російських блокпостах мали казати, що вони прямують у Мелітополь, але не далі.

У Мелітополі дівчина пересіла до іншого перевізника. В транспорті вже була 72-річна бабуся зі своїми домашніми тваринами. Разом поїхали до окупованого Донецька за ще однією старенькою. Бабуся не може самостійно ходити, та є лежачою. Забравши бабусю з Донецька, рушили в бік одного з КПП в Ізварине (українсько-російський кордон). Там українці зіштовхнулись з хамським ставленням працівників, які підвищували голос та застосовували нецензурну лексику.

Під час всього шляху дівчини вона неодноразово проходила фільтрацію і кожен раз боялась, що її затримають, адже її брат нині служить у Збройних силах України. Саме тому дівчина придумала легенду, яку розповідала на усіх блокпостах та пунктах пропуску на російському та білоруському кордонах. За легендою вона їхала в Україну до своєї тітки в гості. Також стверджувала, що братів у неї немає (допомогло те, що вони з братом мають різні прізвища). А також переконувала окупантів, що їде просто в гості і обов’язково повернеться назад, адже вдома (в окупації) у неї залишилась мама.

Заїхавши на територію росії, українці всю ніч їхали однією з федеральних трас. Далі була Воронезька область і кордон із Білоруссю. Тамтешні прикордонники довго вивчали документи неповнолітньої, але пропустили без додаткових перевірок, зазначивши, що люди такого віку їм нецікаві. 

Перевіряли металошукачами, просили вивертати кишені

Переночувавши в готелі, українці майже з самого ранку виїхали в бік КПП Мокрани (білорусько-український кордон). Дорогою ще заїхали купити візок, щоб котити сумки під час пішого переходу.  

На КПП Мокрани у дівчини перевіряли абсолютно всі документи. Українців також перевіряли за допомогою металошукачів. Просили вивертати кишені.

Скрізь дівчина проходила перша, а потім котила маломобільну бабусю з Донецька.

У будівлі КПП сумки пропустили ще й через сканер. Двоє чоловіків ставили питання – що везуть і чи немає чогось забороненого. Після цього всіх українців по черзі заводили до кабінету і запитували: хто куди й до кого їде, навіщо і на який період. Зателефонували навіть мамі дівчини, пересвідчитись, що донька дійсно їде ненадовго і планує повернутися. Також телефонували і до тої людини, до якої збиралась їхати дівчина.

«Перевіряти можуть все! Тому, якщо у вас є легенда, намагайтесь максимально її дотримуватися і зробити її схожою на правду. Відповідайте спокійно і не кажіть того, що вас не запитували», – йдеться в дописі дівчини.

Після допиту людей фотографували, а тим, у кого був російський закордонний паспорт – ставили штамп. Після цього людей пропустили далі.

«І через 800 метрів вас зустрічає Україна!», – пригадує свої емоції у той момент дівчина.

На українській території з новоприбулими провели бесіду, запитуючи звідки і куди прямують. Після чого людей одразу відвели до волонтерів, які допомогли оформити виплати, за словами дівчини, їхній розмір склав 10800 гривень. Після цього людей нагодували і надали місце для ночівлі.

«Далі купують білети і допомагають сісти на автобус або потяг», – розповіла дівчина. І також подякувала всім тим людям, які допомагають виїжджати українцям з окупації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росіяни тероризують населення в Скадовському районі – вісті з окупації

Фото ілюстративне, stock.adobe.com.

Пов'язані записи

День 1093. 19 лютого. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Мешканці села Милове Бериславського району на Херсонщині 18 лютого  пережили, мабуть, найстрашнішу ніч у своєму житті. 16 керованих авіабомб за сорок хвилин… Вщент зруйновані будинки, розбиті долі, розірвані серця… Дим,…

Одним скидом знищив бліндаж окупантів: історія оператора дрона з миколаївської бригади

У цивільному житті військовий з позивним Сай був автослюсарем-газозварювальником. Коли в 2022 році його друг потрапив у полон, чоловік разом з товаришем добровільно звернувся до військкомату. Нині він оператор дронів-бомберів…