«Їх чекає кара». Що означає смерть колаборанта Савлученка у Херсоні та які настрої серед зрадників

— У ЗМІ з’явилося повідомлення, що в Херсоні підірвали автомобіль одного з найвідоміших колаборантів Дмитра Савлученка. Що вам відомо про самого Савлученко? І чому його фізичне знешкодження для майбутнього звільнення Херсону дуже і дуже важливе?

— Тут відразу можна вказати на дві речі. По-перше, сама особа Савлученко, тому що ще з 2014 року ця людина була дуже відома в Херсоні через власні проросійські погляди, власне, він брав участь на підтримку «русской весны», які відбувалися в Херсоні в 2014 році, і навіть брав участь у сутичках із представниками херсонськими Правого сектору. І через «поножовщину», власне, з ними мав навіть втекти із Херсону. Але в 2017 році він повернувся. При чому повернувся не просто кудись, а працювати в Ощадбанк. І місцеві активісти навіть протестували проти такого його працевлаштування, оскільки Савлученко на тій позиції мав доступ до персональних даних херсонців в Ощадбанку. Тому що ми розуміємо, який це значний банк, в тому числі і з точки зору регіональних представництв. Зрештою, в 2020 році Савлученко долучився до політичної сили Блок Володимира Сальдо. І балотувався в Херсонську райраду, але не пройшов. Але відразу практично після вторгнення Росії на Херсонщину він перейшов на бік окупантів, підтримував їх і навіть очолював відділення молоді і спорту в окупованій адміністрації Херсонської області. Це перший момент. Тобто сама особа Дмитра Савлученко дуже така тригерна і для херсонців, і загалом для партизанів в тому числі.

Але інший момент полягає в тому, що це перший такий вдалий замах на колаборантів на окупованих територіях. Тому що протягом останнього місяця буквально ми вже неодноразово чули новини про спроби замаху на різних колаборантів в різних регіонах. Однак жодна з цих спроб успішною не виявилася. От буквально в своїй колонці я згадувала про три новини від 22 червня, коли на Херсонщині в місті Гола Пристань підірвали автомобіль нардепа Олексія Ковальова, але судячи з усього, невдало. Самого Ковальова в цьому автомобілі не було, хоча що з ним сталося, ми наразі не знаємо. А потім була інформація про серцевий напад Кирила Стремоусова. І потім була в Чорнобаївці історія про підрив автомобіля Турульова, місцевого теж призначеного очільника окупаційної адміністрації. І за інформацією, зокрема від Сергія Хланя, радника голови Херсонської обласної адміністрації, Турульов отримав лише легкі поранення. У цьому ж випадку нарешті партизани вперше ліквідували досить відомого колаборанта. І це величезний сигнал для всіх колаборантів, які залишаються на окупованих територіях, що вас теж можуть дістати. Тому це дуже важлива подія, оскільки вона показує спроможність українського спротиву і ще більше вносить паніку в лави зрадників, які намагаються щось зробити на окупованих територіях.

— До списку ще додамо спробу замаху на Євгена Соболєва, місцевого посадовця, який перейшов на бік росіян. Зараз, я так розумію, він десь у місцевій лікарні, тому що йому дуже зле з ногами. І скажіть, будь ласка, а що із себе зараз представляє партизанський рух на Херсонщині? Наскільки я розумію, люди з одного боку самоорганізувалися, а з іншого боку зараз вони активно співпрацюють із СБУ, із [українською] контррозвідкою і з військовими.

— Ми, як громадська організація, не маємо підтверджених даних стосовно того, як саме організований партизанський рух, але по тих свідченнях, які ми отримуємо, ми можемо сказати одну річ. По-перше, партизанський рух дуже справді добре організований. Більше того він постійно нагадує про себе як на рівні Херсону, так і на рівні всієї України. Тому що, наприклад, лише цього тижня вийшли два відеоролики, де херсонські партизани показують, як вони розклеюють листівки по місту і розповідають про те, що ми будемо робити із колаборантами, зокрема зазначаючи, де саме ці колаборанти перебувають фізично, де розташована їхня адміністрація, де найчастіше тусуються, скажімо так, представники окупантів. Тобто вони починають передавати цю інформацію не лише між собою, а й поширювати її як на рівні регіону, так і на рівні всієї України. Тому що ці поширення відбуваються і через [українські] ЗМІ.

Це величезний сигнал, як для українців загалом на окупованих територіях, так і для українців на не окупованих територіях, на тій частині України, яка багато чого ще не знає, що взагалі відбувається в Херсоні. Тому що дізнатися, що зараз відбувається в Херсоні, дуже складно. В місті періодично пропадає зв’язок, перебої з інтернетом. Але водночас такі повідомлення від партизанів показують, що їхня діяльність є, вона активізується, і навіть більше, в мене є таке передчуття, це моя особиста думка, що ця діяльність певною мірою може навіть бути синхронізована із діяльністю партизанів на інших територіях. Наприклад, у Мелітополі, де ми чули про замахи на місцевих колаборантів. Тому зараз ми стаємо свідками справді сильного пожвавлення партизанського руху. Я сподіваюся, що після закінчення війни ми дізнаємося імена найсильніших, найпотужніших партизанів в регіоні і почуємо дуже багато цікавих історій про те, як насправді там все відбувалося.

— Тепер про колаборантів, власне. Я так розумію, що зовсім їм там не весело на тимчасово окупованих територіях. Скажіть, будь ласка, які завдання вони отримують від РФ? Як їх реалізовують? І чому багато із тих завдань просто на етапі реалізації виявляються пшиком?

— Там завдань насправді маса. А проблем іще більше. Передусім тут варто сказати, що якщо ще на якихось верхніх рівнях окупанти знайшли своїх представників, то на рівнях трохи нижче їм знаходити колаборантів дедалі складніше. Інститут вивчення війни сказав про те, що зараз дуже складно находити тих людей, які хочуть долучатися до правоохоронних органів. Що це значить? Це значить, що люди, які, можливо, і мають проросійські погляди, бояться долучатися. По-перше, тому що вони бояться помсти від партизанів, а по-друге, тому що вони відчувають, що скоро ця територія буде звільнена. І відповідно, на них чекатиме кара від уже української влади. Тому ця складність під Росією, перед окупантами є. Інша проблема в тому, що окупантам не вдається інтегрувати, реалізувати всі свої задачі, які могли б показати, що Херсонська область, якщо ми говоримо про неї, це справді потенційна, реальна або гіпотетична «частина Росії».

За чотири місяці так і не вдалося в регіоні привести людей з гривні на рубль. Тому що все бойкотується з точки зору населення, бойкотується від бізнесу, доводиться все одно все проводити в гривнях. По-друге, історія про проведення референдумів, вона теж абсолютно фейкова, тому що ми розуміємо, що до осені їм поставлена задача провести ці референдуми, але навряд чи в них вийде це провести. І цей активний спротив партизанів і пасивний спротив самих херсонців, жителів Херсонщини, він показує, що насправді їм нічого не вдасться. І серед самих колаборантів зростає паніка, тому що, а що їм робити? Втекти вони не можуть. Дуже яскравий приклад, як колаборант Євген Балицький із Мелітополя намагався домовитися про те, щоб керувати Мелітополем і Запорізькою областю з Криму. На що йому Сергій Аксьонов відмовив. Тобто втекти вони не можуть, відмовитися вони теж не можуть. І вони знаходяться під постійним тиском, ще і під загрозою того, що їх просто вб’ють. І сьогоднішня історія показала, що так, їх дуже точно можуть вбити, питання лише в часі.

— І давайте нагадаємо слухачам про реєстр зрадників від руху Чесно. Скажіть, будь ласка, скільки колаборантів загалом зараз у ньому? І власне, хто з Херсонщини туди потрапив?

— Загалом зараз у нашому реєстрі понад 500 осіб. Тут треба відразу сказати, що на кожного з колаборантів зібрано цілий профайл, де вказані конкретні речі, за які його можна підозрювати в державній зраді. І ці всі люди, вони розділені по певним категоріям. Ми не можемо сказати, що ми зібрали дані абсолютно про всіх державних зрадників. Але йдеться саме про політиків, медійників, суддів і представників правоохоронних органів, інформація про державну зраду яких так чи інакше з’являлася в публічному просторі. Тому що оскільки ми є громадською організацією, всю цю інформацію ми так чи інакше намагаємося перевірити в публічному просторі. Власне, із Херсонської області на сьогодні в реєстрі 31 особа. Здавалося б, це не так багато, але як я вже сказала, що вони намагаються приховувати факт своєї співпраці з окупантами, бо вони бояться і партизанів, і української влади, і навіть ще і міжнародних санкцій щодо них. І ймовірність того, що ця цифра набагато більша, дуже висока, тому що ми продовжуємо наповнювати наш реєстр.