З 7 лютого Херсонщина має нового керівника Херсонської обласної військової адміністрації. 24-м її очільником став колишній правоохоронець, полковник поліції Олександр Прокудін.
Про його призначення та коротку біографія ми розповідали тут.
Хто керував областю 30 років
Українська Вікіпедія дає повний список керівників Херсонщини за весь період незалежності. Вказані навіть виконуючі обов’язки.
Єдиним очільником, який пропрацював всю каденцію діючого на той час Президента України (це був Віктор Ющенко) був Борис Сіленков, який останнім часом, судячи з його активностей у Фейсбуці, був не проти повернутися у крісло керівника області.
Він відновився після кількамісячного перебування у лавах партизанського руху, хвалився наявним планом порятунку області, який зашифрував у яскраву, але незрозумілу картинку з трикутників та стрілочок:
Декілька прихильників Бориса Віталійовича його щиро підтримували і навіть створили звернення до Президента України від небайдужих жителів Херсонщини. Але, як бачимо, воно залишилося без розгляду.
Ще була спроба представити громадськості в якості реального кандидата на посади голови ХОВА Максима Нєгрова, який зараз у лавах ЗСУ.
Список керівників Херсонщини за роки незалежності:
1. Мельников Олександр Тихонович — представник президента у Херсонській області — 23 березня 1992 — липень 1994 року
2. Жолобов Віталій Михайлович — 11 липня 1995 — 7 червня 1996 року
3. Карасик Юрій Михайлович — 7 червня — 8 серпня 1996 в.о., 8 серпня 1996 — 25 липня 1997 року
4. Кушнеренко Михайло Михайлович — 28 липня 1997 — 7 квітня 1998 року
5. Касьяненко Анатолій Іванович — 7 квітня 1998 — 15 липня 1999 року
6. Вербицький Олександр Євгенович — 17 липня 1999 — 1 грудня 2001 року
7. Кравченко Юрій Федорович — 1 грудня 2001 — 21 травня 2002 року
8. Юрченко Анатолій Петрович — 21 травня 2002 — 5 липня 2004 року
9. Довгань Сергій Васильович — 5 липня — 11 жовтня 2004 року
10. Ходаковський Володимир Федорович — 11 жовтня 2004 — 17 січня 2005 року
11. Сіленков Борис Віталійович — 4 лютого 2005 — 18 березня 2010 року
12. Гриценко Анатолій Павлович — 18 березня — 18 червня 2010 року
13. Костяк Микола Михайлович — 18 червня 2010 — 2 березня 2014 року
14. Одарченко Юрій Віталійович — 3 березня 2014 року — 18 серпня 2014 року
15. Путілов Андрій Станіславович — 9 вересня 2014 року — 18 грудня 2015 року
16. Січова Валентина Іванівна — 18 грудня 2015 року — 28 квітня 2016 року в.о.
17. Гордєєв Андрій Анатолійович — 28 квітня 2016 року — 12 квітня 2019 року
18. Бутрій Дмитро Стефанович — 12 квітня — 11 липня 2019 року в.о.
19. Гусєв Юрій Веніамінович — 11 липня 2019 року — 3 грудня 2020 року
20. Козир Сергій В'ячеславович — з 3 грудня 2020 року (т.в.о.), 1 березня — 26 жовтня 2021 року.
21. Лагута Геннадій Миколайович — 26 жовтня 2021 року — 9 липня 2022 року.
22. Бутрій Дмитро Стефанович — з 9 липня 2022 (т.в.о)
23. Янушевич Ярослав Володимирович – 2 серпня 2022 року – 25 січня 2023 року
7 лютого 2023 року Президент України підписав Указ про призначення Прокудіна Олександра Сергійовича на посаду голови ХОВА.
Як бачимо, мало хто з очільників області, затримувався на посаді більше року. Останні наші голови взагалі мінялись зі швидкістю вітру.
Що кажуть експерти та херсонці
«Сьогодні дав пару коментарів ЗМІ щодо призначення Олександра Прокудіна. Вважаю його трохи дивним, з огляду на те, що новий Начальник ВА не має управлінського досвіду у виконавчій владі, але й не бачу в цьому великої проблеми.
Є досвід попередників, та колег в інших областях. Той же Віталій Кім на Миколаївщині, взагалі без управлінського досвіду, отримав симпатії українців не за високі показники у соціально економічному розвитку, а за вміння спілкуватись через соц мережі. Скажу так, якщо новий губернатор налагодить ефективну комунікацію з жителями, буде на постійному звязку із ЗМІ та громадськістю, матиме симпатії в регіоні.
Звичайно, незвично бачити колишнього силовика на посаді в адміністрації, але ж і адміністрація специфічна, особливо на Херсонщині, дві третини якої окуповано.
Переглянув коментарі щодо призначення, якихось конкртених звинувачень не побачив, як правило, емоційні реакції. Час все розставить по місцях. І першим маркером будуть кадрові призначення. Коли побачим хто на посадах заступників тоді зможемо зробити більш конкетні висновки та прогнози.
Щось у них і вийде, гіршими за попередників не будуть», - написав Олександр Мошнягул, директор Причорноморського центру політичних и соціальних досліджень.
«А Арестович не брехав, коли характеристику нашій області давав...», - пише редактор «Медіанова» Тарас Бузак.
«Хіба кришування стрємоусова це зрада? Та все добре не переймайтеся», - зазначає Артем.
«Вперше за довгий час новина про призначення на Херсонщині вселяє надію. Я не вірила своїм очам, коли чимало правоохоронців бігли з Херсона першими. Саме бігли, втікали, згодом поширювали російські наративи. Але були і такі, хто не злякався, пішов служити та боронив українську землю. Зокрема пан Олександр.
Пане Олександре, Ваші пости в окупації вселяли надію. Ваші фото в деокупованому Херсоні давали упевненість, що все зрештою має бути добре», - написала Євгенія Вірліч, редакторка «Кавун.сіті».
«У нас традиційно недовіра до посадовців з поліції. Тому чи треба було робити призначення саме таке, коли і так купа розчарувань в тому, що стосується керівництва?», - пише журналістка Ірина Староселець.
«Покривав Колихаєва. Сидів у нього на ЗП. Про призначення Прокудіна вчора прочитав тільки один схвальний пост. При сотнях «б…, та за шо?»… Всі притомні люди розуміють, що начальник відділу кадрів і кришеватель ларьків, ринків і масажних салонів - не найкраща кандидатура. М‘яко кажучи», - написав редактор видання «Мост» Сергій Нікітенко.
«Колись була така ілюзія: розумна влада створить собі кадровий резерв, буде його періодично навчати, підтягувати рівень, підвищувати кваліфікацію. А коли прийде час, то навчений в кадровому резерві солдат дістане зі свого рюкзаку маршальський жезл та стане підготовленим, розумним та справедливим головою адміністрації, чи державним секретарем або навіть й міністром.
Але, виявилось, що зручніше використовувати стару та перевірену клієнтелу.
Як то було у Давньому Римі: патрон (не пес) ставить на посаду будь-кого, а той будь-хто платить грошима або/та вірністью своєму патрону.
Ось такий соціальний ліфт та логіка призначень.
В даному випадку голова - не будь-хто, а людина, яка знає особливості нашого регіону, хоча й з дуже специфічного боку.
Він точно досвідчений менеджер, бо керував серйозним управлінням.
Зрозуміло, що для нас незвично, коли поліцейський очолює обласну державну адміністрацію.
Але ж ми хотіли людину із бойовим досвідом. Та й в управлінській історії області було щось подібне. Тоді короткий час областю керував колишній головний міліціонер країни.
В будь-якому разі, кожному керівнику "положений" кредит довіри. Тому - будемо жити, то побачимо», - вважає представник Комітету виборців України Дементій Бєлий.
«Отримали нового голову ВА, краще щоб він взагалі був чим це місце було порожнім, а час покаже правильне це рішення чи ні, а воплі без реальних фактів то з ряду "тримайте вора", збурення суспільства нічого іншого», - написав Максим.
«Є точка відліку, "абсолютний нуль": Геннадій Лагута. На його фоні навіть "крісло імператриці", вкрадене окупантами, виглядатиме достойно і виноситиме доленосні рішення», - вважає Владислав.
«В мене є особисті спостереження та знайомство з Прокудіним, тому я не у захваті.
Я до нього звертався один раз з проханням надати оцінку однієї справи, та якось вплинути на неї. І ми тоді деякий час побалакали, роззнайомились.
Особисте враження: Є каста, він член цієї касти, нічого іншого не існує, є люди яких треба брити, є з якими треба рахуватись, бо вони у його стаї більш могутніші. Усі хто не в його стаї, то здобич. Все.
Все інше більш-менш стандартний портрет, щось кришуємо, щось непомічаємо. Гарно посміхаємось, записуємо відоси з качалки.
В особистому спілкуванні як і більшість представників спецслужб дуже харизматичний, справляє враження на об'єкт з яким спілкується, легко входить в довіру. З політиками завжди на договорняках, та на абонплаті, ще не бачив жодної справи з політичним контекстом, яка б виросла у якесь притомне діло. Спілкувався та мав справи з ким завгодно, Сальдо, Колихаєв, Підперигора та усі інші хто мав хоч якийсь вплив та гроші. Без особистої вигоди до роботи особливого інтересу не проявляв. Короче, такий собі середньостатистичній мент...», - пише блогер Костянтин Риженко.