Військовий лікар із Херсона: «Сьогодні травми захисників – переважно наслідки дронової війни»

Брав участь у визволенні Херсона, у Курській операції, а нині несе службу на стабілізаційному пункті – історія військового лікаря, який перебуває на фронті з 2022 року.

Микола – офіцер медичної служби у 117-й окремій важкій механізованій бригаді. За лікарським фахом він хірург та ендоскопіст, але зараз несе службу на стабілізаційному пункті. Його історію розповіли на сторінці бригади в соцмережі.

Чоловік – корінний херсонець. Він пережив пів року російської окупації – виїхати йому вдалося влітку 2022 року. Одразу ж мобілізувався до лав ЗСУ.

«Потрапив спершу в мобільний шпиталь міста Одеса, брав участь у звільненні рідного міста Херсона, працював у передовому хірургічному відділенні (ПХВ) як лікар-хірург та лікар-ендоскопіст. Далі – півтора року я працював на ПХВ в Херсоні, потім брав участь у Курській операції. А згодом був переведений до 117-ї ОВМБр. Зараз працюю лікарем-хірургом на стабілізаційному пункті», – розповів чоловік.

Микола поділився думками про те, що значить бути військовим лікарем, та про характер сучасної військової медицини.

«За час війни змінився характер травмувань, оскільки з’явилися дрони. Поранені прибувають з тяжкими запущеними пораненнями, бо неможливо вчасно провести евакуацію. У порівнянні з 2022-2023 роками, коли були кульові, осколкові поранення, зараз – це більше наслідки дронової війни, – каже він.

За словами військового лікаря, робота в передовому хірургічному відділенні відрізняється від тієї, яку виконують на стабілізаційному пункті, адже останній – переважно ближче розташований до лінії бойового зіткнення. Водночас військово-польова хірургія залишається такою ж. За словами Миколи, такі відділення потрібно наближати якомога ближче до фронту, щоб поранені мали більше шансів на виживання та ранню реабілітацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Дуже хочу потрапити до донечки на перший дзвоник»: історія військового з Чорнобаївки на псевдо Бабай

Херсонець не говорить про складнощі роботи, каже, що просто виконує свої професійні зобов’язання – те, на що навчався все своє життя. Водночас і лікарям на передовій потрібен перепочинок.

«Сказати, що якось важко ментально, – ні. Але просто хочеться одного: щоб тебе поміняли твої колеги. Коли ти вже 4 роки в армії, хочеться того, щоб ті колеги, які залишились там, у тилу, так само попрацювали на стабілізаційному пункті або на ПХВ», – наголошує він.

Військовий лікар зауважує, що роботи лікарям, сьогодні лише додається, і після закінчення війни її не стане менше:

«У зв’язку з повномасштабною війною з’явилася нова нозологія хвороб – це бойова травма. Війна скінчиться, але залишиться велика кількість мін, зброї на руках, а тому, відповідно, й роботи лікарям».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ветерани та військові можуть безкоштовно лікувати й протезувати зуби: як скористатися програмою

Фото: фейсбук/117 ОВМБр