Військовий дефіцит і кустарщина: ворог на півдні перейшов на саморобні РСЗВ із залишків знищених «Градів»

Ці вироби є класичним прикладом фронтового ерзац-озброєння. Окупанти збирають їх у польових майстернях, використовуючи направляючі труби, зняті з підбитих або спалених нашими захисниками штатних машин БМ-21 «Град». Залежно від модифікації, цей мотлох має всього від 1 до 3 направляючих.

Базова версія «Козерог BRT» встановлюється на звичайну триногу, що робить її максимально нестабільною під час ведення вогню. Єдина відмінність модернізованої версії «Козерог-1М» полягає в наявності примітивної колісної бази для хоч якогось транспортування.

Не менш промовистою є ситуація з боєприпасами: для стрільби з цих конструкцій росіяни використовують реактивні снаряди калібру 122-мм, які раніше не спрацювали у штатних «Градах» або мають критичні дефекти.

Через жахливу якість збірки, відсутність систем стабілізації та використання бракованих снарядів, ці установки мають вкрай низькі виробничі характеристики. Для українських військових «Козероги» не несуть суттєвої тактичної загрози, оскільки прицільно влучити з них по позиціях неможливо.

Проте цей металобрухт серйозно дошкуляє цивільному населенню на прифронтових територіях. Через нульову точність снаряди, випущені з таких «кулібінських» установок, летять за непередбачуваною траєкторією і падають де прийдеться, перетворюючись на інструмент винятково хаотичного терору проти мирних жителів. Поява подібних виробів на фронті — яскравий маркер того, що дефіцит важкої техніки та снарядний голод у ворога стають системними.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Херсонському напрямку Сили оборони за тиждень відбили 11 спроб ворожих штурмів

Пов'язані записи

«Фотофакт з минулого»: фонтани в Херсоні часто використовували як басейни

У рубриці «Фотофакт з минулого» публікуємо цікаві історії з довоєнного життя Херсонщини. Далі – про херсонські фонтани й традицію купання в них. На цій світлині, зробленій на початку 2000 років,…

Подробиці
«Вода не шкодувала нікого»: свідчення очевидиці затоплення міста Гола Пристань

У статті – розповідь жінки, яка пережила затоплення її рідного міста Гола Пристань внаслідок підриву російськими терористами дамби Каховської ГЕС. 6 червня 2026 року минуло три роки з дня підриву…

Подробиці