Марина Поліщук
27 травня парламент ухвалив постанову, якою запровадив День української музики. «Гривна» поцікавилася, яку музику під час війни слухають херсонці, які пісні про Херсонщину й Херсон знають та наспівують.
Постанова Верховної Ради передбачає встановлення нового пам’ятного дня: згідно з нею щороку в третю суботу вересня відзначатимемо День української музики. До речі, дуже знайома дата для жителів Херсона – саме в третю суботу вересня ми відзначаємо День міста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Червень, вересень чи 11 листопада: коли святкувати День міста в Херсоні – думки містян та краєзнавців
Тож тепер є привід цього дня співати та згадувати пісні про наш Херсон, степ, Дніпро та людей, які роблять наш край особливим.
А до Херсона повернулася весна,
Хоч осінь за вікном давно ганяє листя.
І змиє дощ все, що залишила війна!
На площі знов лунає українська пісня!
Про День української музики
Як зазначено на офіційному вебпорталі парламенту, запропонована дата пов’язана з проведенням фестивалю «Червона рута» у 1989 році – він став знаковою подією в історії української культури та сучасної української музики.
А загалом метою запровадження свята є вшанування внеску українських виконавців та діячів музичної індустрії у розвиток національної культури, підтримка культурного спротиву в умовах збройної агресії РФ, а також зміцнення українського культурного простору, вільного від російського впливу, йдеться в повідомленні.
Яку музику слухають херсонці та чи ходять на концерти
«Гривна» поспілкувалася з кількома жителями Херсонщини та розпитала про музичні вподобання – чи змінилися вони від початку повномасштабного вторгнення РФ. І взагалі – як музика впливає на емоційний стан, чи допомагає справлятися зі стресами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під звуки вибухів у Херсоні звучить саксофон: вуличний музикант підтримує містян живими нотами
Зазначимо, що всі наші співрозмовники в один голос заявили: від початку великої війни повністю відмовилися від прослуховування російської музики. А дехто викреслив зі своїх плейлістів пісні ворожою мовою і до лютого 2022 року.
Марина: «Російських виконавців я повністю викреслила зі свого плейлісту. Якось подруга запитала: чи не сумую я за піснями, які повʼязані з підлітковим, студентським життям, бо вони були переважно російськими? Не сумую – як відрізало. Взагалі не сумую та не слідкую за російськими виконавцями. Ба більше, радію з того, що й тоді, й зараз слухала Ірину Білик, Олександра Пономарьова, «Другу ріку», «Бумбокс», «Океан Ельзи». Вони й раніше співали українською, і мені це подобалося».
Олена: «Головна зміна в мені – повний ігнор російської музики. До повномасштабної війни було декілька російських гуртів, які мені подобались. Більше я їх не слухаю. Просто не хочеться, і це не змушує мене страждати чи почуватися обділеною. Жодних емоцій – позбулась, як непотребу.
Щодо української музики, то я її активно слухала ще задовго до 2022-го. «Океан Ельзи» ще змалечку обожнювала. У студентські роки відкрила для себе надзвичайно талановиті українські гурти «Один в каное» і Vivienne Mort. Останній – це моя любов і по сьогодні. Але так, після вторгнення РФ українську музику я почала слухати ще більше – бо і посилилося бажання горнутися до свого, і самої української музики стало набагато більше».
Щодо відвідування концертів під час війни, мабуть, багато кого з нас свого часу навідувала думка: «Які концерти? У нас війна, люди гинуть, а ми будемо розважатися на концертах?» Та зрештою більшість приходить до висновку: це не розвага нині, а скоріше спосіб емоційного відновлення. До того ж чимало виконавців частину коштів від концертів спрямовують на потреби ЗСУ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Збирає гроші для ЗСУ на рок-концертах та веде юридичний блог: історія адвоката-музиканта з Херсона
Наталя: «Перший похід до театру під час війни, перше відвідування концерту – усе це я робила якось обережно, було соромно навіть перед собою. Бо вважала, що це – розваги, які не на часі. Але отримані емоції, можливість разом з улюбленим співаком голосно співати в концертному залі довели зворотне – це все потрібно».
Ігор: «Я декілька років після повномасштабного вторгнення взагалі не ходив на концерти. Не хотілося. А минулого року в Миколаєві почав відвідувати. Це неймовірно! Пів залу концерт-холу «Юність» – це були херсонці! Вони приїздять до сусіднього Миколаєва, де я зараз живу, саме на концерти українських виконавців. Для всіх нас це розрада, можливість відволіктися, поспівати, потанцювати. На більшості концертів ще й збирають донати для ЗСУ – завжди підтримую. Концерти потрібні – поплакати, посміятись, поспілкуватись».
Пісні про Херсон і Херсонщину
Від початку війни, а особливо після деокупації правобережжя різко зросла кількість патріотичних пісень про Херсонщину та Херсон. Чимало з них стали популярними й досі на слуху.
Ганна: «До душі припала пісня Kozak System «А до Херсона повернулася весна». Вони її написали у день звільнення міста від окупантів та вперше виконали прямо на АЗС. Плакала, коли чула цю пісню. Та й зараз вона мені подобається. Ще слухаю пісні на вірші херсонського поета Михайла Олійника. Вони теж беруть за душу».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Його вірші надихали під час окупації та стали піснями: інтерв’ю з херсонським письменником
Вероніка: «З початком війни не скажу, що прямо сильно змінилися музичні вподобання. Російських виконавців я і до того не слухала. Але українських пісень у плейлісті, звісно, стало набагато більше. Одна з моїх найулюбленіших пісень – «Як ти, Херсоне?» SPIV BRATIV. Дуже щемлива. Рідко слухаю, бо починаю сумувати, одразу сльози на очах».
Дарина: «Пам’ятаєте оце:
Раптом осінь
Не така вже й сіра,
І щодень міцніє віра!
Знову вільне місто Херсон,
Слава ЗСУ – це не сон!Ці рядки з пісні «Як ти, Херсоне?» гурту SPIV BRATIV дуже часто лунають у голові. Тому що постійно думаю про рідний Херсон, особливо на фоні цих страшних обстрілів, а ще згадую довоєнні щасливі роки. А ще «Антитіла» – пісня «Вдома»: я асоціюю її виключно з Херсоном, але рідко слухаю, бо починаю плакати.
Також десь читала про автора з Херсона, який пише пісні про наші населені пункти: Антонівку, Білозерку, Станіслав. Я вважаю, це дуже потрібно нам, жителям Херсонщини, – щоб наші рідні локації звучали в музиці».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Комишани гинуть, Білозерка плаче…» – херсонець створює щемливі пісні про рідний край (відео)
Сергій: «Мені особисто дуже не вистачає сучасної, якісно записаної пісні про Херсон із влучним, красивим текстом – щоб це не було просто набором кліше. На мою думку, вдалий приклад – пісня про Одесу Монатіка «А що?» і пісня про Львів «Місто весни», яку разом заспівали «Океан Ельзи» і «Один в каное». Остання, до речі, має настільки щемливий текст, що коли я її слухаю, то завжди уявляю мій Херсон, бо саме він – місто моєї весни».
А чи знають херсонці слова гімну нашого регіону «Рідна Херсонщино»? Виявляється, не лише знають, але й співають!
Альона: «Пам’ятаю, як у далекому 2017 році ми з чоловіком їздили до Умані, а дорогою додому я разів 20 по колу вмикала гімн Херсонщини. І хоч від мотиву пісні трохи віддавало радянщиною і було смішно, але ми тоді були такими щасливими, співаючи всоте на повен голос: «Рідна Херсонщино, здавна й донині…»!
Ще більш душевним цей спогад робить те, що я вже 4 роки не була на рідній землі. Коли повертатимусь – точно врублю в машині саме гімн Херсонщини!»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Окупований блюз»: як херсонський гурт «Криголам» записав альбом в окупації
Фото із соцмереж
Дарина Лапіна
