Від класики до фентезі: як під час війни змінилися книжкові вподобання українців та що читають херсонці

Від початку повномасштабного вторгнення життя та вподобання українців докорінно змінилося. Війна вплинула й на вподобання людей у читанні книжок. Якщо на початку війни українські читачі обирали українську класику та українську історію, то зараз попит на книжковому ринку змінився, і читачі більше обирають такі жанри як фентезі та любовні романи. До того ж, більшість українців відмовилися від читання як книжок російських авторів, так і взагалі – літератури на російській мові.

Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ повідомив письменник, головний редактор Видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.

«В перший період (від початку війни – ред..) попит дуже зріс у двох напрямках – українська класика та українська історія. Зрозуміло, що люди намагалися шукати відповіді. Сьогодні ми маємо іншу картину на книжковому ринку, і серед лідерів ринку інші жанри. Це нормально, це ескапізм у наших читачів – це фентезі та любовні романи. Все змінилося, люди шукають не відповіді, а можливості відволіктися від того, що відбувається», – пояснив Олександр Красовицький.

Також він зауважив, що з початку повномасштабного вторгнення російських військ, українські читачі відвернулися від книг з рф. Красовський проінформував, що сьогодні на вітчизняному книжковому ринку понад 85-87% – книги видані в Україні та українською мовою.

«Читачі відвернулися від книжки з рф, хоч вона зараз і потрапляє на український ринок, і є величезна кількість піратських підробок зроблених в Україні. Але сьогодні на ринку, я думаю, що більш як 85-87% це книжки, видані в Україні та видані українською мовою. Я розділяю це питання, бо є книжки українських авторів, видані російською мовою в Україні, які законно видаються та продаються, а є книжки, скажімо, англійською мовою, яких багато видається в Україні сьогодні, і які нормально продаються. Тобто,  український ринок сьогодні поступово змінює свою конфігурацію», – зазначив Олександр Красовицький.

Як розповіла «Гривні» херсонка Ірина Павлівна, вона дуже багато читає, і вже майже два роки тільки такі книжки, що надруковані українською.

«До війни я здебільшого читала російськомовні книги, переважно з яких – історичні та пригодницькі романи та оповідання, любила поезію Ахматової та Євтушенко. Проте війна змінила моє ставлення і до змісту, і до мови видання. Наразі – ніякої російської літератури на ворожій мові! Хоча я ще не досить повільно розмовляю українською мовою – маю певні помилки, іноді важко швидко знайти потрібні слова, але навчатися заново рідній мові допомагає українська література. Починала з Ліни Костенко. Її прониклива поезія і зачаровувала, і змушувала думати. Потім захопилася романами Ірен Раздобудько. Особливо сподобався детектив «Пастка для жар-птиці». А нещодавно перечитала «Енеїду» Котляревського. У планах – творчість Люко Дашвар та Сергія Жадана», – розповіла пані Ірина.

Читайте також: Херсонцям пропонують очистити домашні бібліотеки від російськомовного книжкового мотлоху

Фото ілюстративне з відкритих джерел.

Пов'язані записи

У Херсонській МВА пояснили, чому після загибелі 7 людей не оголошували День жалоби

Після трагедії 3 червня на проспекті Текстильників у Херсоні, де внаслідок російської атаки загинули 7 людей, міська влада пояснила, чому в громаді не оголошували День жалоби та яка допомога надана…

Подробиці
Наклейки на вікнах, автопробіги, паспорти для дітей: що влаштували на окупованій Херсонщині на День Росії

На ТОТ Херсонщини 12 червня окупанти відзначали День Росії. Судячи з повідомлень окупаційної адміністрації, «святкування» складалося з традиційного набору пропагандистських заходів: російські прапори у вікнах, автопробіги, концерти, вручення паспортів дітям…

Подробиці