Марина Поліщук
Визволення тимчасово окупованих територій півдня і сходу України йде активним темпом. На сьогодні українське військо взяло під вогневий контроль найважливіші транспортні шляхи Херсонщини, по яких іде постачання окупаційних військ Росії.
На східному фронті успіхи більш чуттєві – Збройні сили здійснили яскравий контрнаступ на Харківському напрямку. Було визволено більше 4 тисяч квадратних кілометрів нашої території, внаслідок чого підрозділі ЗСУ вийшли на лінію державного кордону з Росією.
Ці події потягли за собою масову втечу з поля бою солдатів окупаційної армії. За ними почали тікати й зрадники з-поміж місцевих, які погодилися на співпрацю з російською адміністрацією. Справедливо побоюючись народного гніву українців, яким вони принесли чимало горя, колаборанти стали масово прямувати до прикордонних областей Росії.
Але зрадників не люблять ніде. Як говорить народна мудрість – хто раз зрадить, зрадить і вдруге. Російські господарі запроторили своїх посіпак у спецтабори.
Так, українські ЗМІ повідомляють, що у Бєлгородській області росіяни влаштували «спецтабір» для колаборантів, що втекли з нещодавно звільнених населених пунктів Харківщини. Їм надають можливість жити в холодних наметах та харчуватися в спільних їдальнях.
Перебувати в таборі колаборанти можуть лише обмежений час. Потім їм доведеться їхати в більш віддалені райони Росії, де приймають «біженців». Зокрема, у Сибір та Владивосток.
Схожа ситуація і з російськими гастрабайтерами, які їхали на поневолені території заробляти гроші й «налагоджувати» тут життя. Російська армія їх кинула, а в Україні їх судитимуть.
Вочевидь, люди, які заради якоїсь своєї миттєвої слави, марнославства чи дрібної матеріальної вигоди пішли на злочини проти країни, зараз нікому не потрібні – в Україні вони будуть прокляті та засуджені, а в Росії – просто витерті зі сторінок буття.
Дарина Лапіна
