Дарина Лапіна
У намаганні врятуватися від голоду жителі заблокованих росіянами Олешків наважуються на вихід з міста. Однак наразі відомо про мінімум 10 випадків загибелі людей на цьому шляху.
Про це Громадському радіо повідомила очільниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко.
Усі дороги з міста Олешки наразі заміновані. Попри це люди все ж роблять спроби вибратися із російської блокади. Найчастіше олешківці виходять до села Раденськ, що в Олешківській громаді. Долають пішки понад 25 кілометрів. Але цей шлях також не є безпечним через міни та дрони. За словами Тетяни Гасаненко, відомо про те, що понад 10 людей, які виходили з міста, загинули:
«Тіла людей, які загинули, проходячи цю дорогу (у бік Раденська) так і залишаються обабіч шляху. Ті люди, котрі виходили з міста, їх бачили, але навіть прибрати тіла чи допомогти пораненим вони не можуть. Над тими, хто робив такі спроби, нависали дрони».
Відомо також про випадки, коли люди, що намагалися вийти з міста, все ж поверталися назад. Посадовиця наголошує, що якщо двом людям вдасться успішно вийти, то це не означає, що хтось наступний не підірветься на міні або не буде атакований ворожим дроном. Адже окупанти часто додатково мінують дороги, аби якнайбільше ускладнити людям вихід з Олешків.
Водночас ситуація у місті продовжує погіршуватися особливо перед настанням зими. Як зазначає очільниця МВА, якщо влітку ще хоча б можна було харчуватися «дарами природи», то взимку таких харчів вже не буде. Крім того, людям потрібні дрова, щоб розпалювати буржуйки.
За останньою інформацією, в Олешках залишається до 2000 людей, з яких 35 – діти.
Люди намагаються виїхати й з інших населених пунктів колишнього Олешківського району
Важливо зазначити, що і на території інших населених пунктів Олешківської громади наразі зберігається складна гуманітарна ситуація. Як повідомляла «Гривна», цього літа через дефіцит пального багато хто із жителів тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини не мали змоги організувати стабільний полив своїх городів, адже не було як завести мотори, що прокачують воду з криниць. Як результат – набагато менший врожай і значно зменшена кількість консервації, аби запастися продуктами на зиму.
З подібною ситуацією зіштовхнувся і пенсіонер Валентин, який разом із дружиною проживав в одному із населених пунктів колишнього Олешківського району. Нині подружжя вимушено виїхало із свого села через страх голодної зими та погіршення безпекової ситуації. Їх прихистили родичі, які мешкають в одному із населених пунктів на тимчасово окупованих територіях півдня України.
«На початку осені ми виїхали. Ситуація всі роки окупації була важкою, однак саме цього року стало особливо тяжко. Ми з дружиною – старі люди. Важко, коли немає доступу до лікарні, немає жодної аптеки і немає пального, щоб поїхати за необхідності до селищ, де це все було. Дружині ставало все важче – у неї гіпертонія, а з постійними вибухами, з усією цією напругою, в якій ми жили останні роки, у неї вже майже цілодобово був дуже високий тиск. Також виїхати спонукав страх можливості повторення того жаху, що відбувається в Олешках. Ми ж все це знаємо, є знайомі, які переповідали про ситуацію у місті. Спочатку ми з дружиною намагалися запастися продуктами, щось закупити, однак у нас також позакривалися магазини. І, знаєте, не так страшно вмерти від прильоту, як повільно вмирати від голоду. Тому ми поки що перебралися до родичів».
Пан Валентин додає, що до населеного пункту, де вони зараз знаходяться з дружиною, вже також перебралися декілька людей з їхнього рідного села, тобто наразі є певна міграція населення із колишнього Олешківського району через погіршення ситуації.
Чоловік говорить, що за їхнім з дружиною помешканням наглядають сусіди. Чи намагатимуться повернутися додому із настанням весни або ж вони спробують виїхати із окупації на підконтрольну Україні територію – поки не знають.
Фото створене за допомогою ШІ.
Ян Ярчук
Марина Поліщук
