Марина Поліщук
В останні місяці ситуація на лінії фронту в Херсонській області кардинально змінилася. Тепер Україна має артилерійську перевагу в цьому регіоні. Про це пише американське видання The New York Times у великому фоторепортажі з Херсонської області. Пропонуємо читачам сайту Гривна.UA адаптований переклад цієї публікації.
МАЮЧИ ЗАХІДНУ ЗБРОЮ, УКРАЇНА ЗМІНЮЄ ПОЛОЖЕННЯ В АРТИЛЕРІЙСЬКІЙ ВІЙНІ
У південній Херсонській області Україна зараз має перевагу в дальності та точності наведення артилерії, ракет і безпілотників, знищуючи те, що було критично важливим активом Росії.
ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, Україна. На екрані тепловізора російський БТР беззвучно зникає в клубі диму.
«Який гарний вибух», – каже старший лейтенант ЗСУ Сергій, пілот безпілотника.
Він спостерігає, як його дрон залітає на територію контрольованого Росією села та підбиває бронемашину. Вибух через кілька секунд було чутно на позиції українців, приблизно за 6,5 кілометрів.
«Раніше ми тріумфували, кричали: «Ура!», але зараз ми звикли», – додає він.
Команда українських військових озброїла безпілотник бомбами, які знищили російський бронетранспортер на лінії фронту в Херсонській області. П’ятниця, 28 жовтня. Фото: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times
Війна в Україні ведеться переважно з повітря – за допомогою артилерії, ракет, реактивних снарядів і безпілотників. І протягом кількох місяців Росія мала перевагу, скеровуючи удари на українські населені пункти та військові об’єкти з позицій, які були далеко поза досяжністю української зброї.
Але в останні місяці ситуація на лінії фронту на півдні України змінилася. Маючи потужну західну зброю та смертоносні саморобні безпілотники, Тепер Україна має артилерійську перевагу на Херсонщині, кажуть командири та військові аналітики.
Українські військові перевіряють багаторакетну пускову систему «Град» біля лінії фронту в Херсонській області. П’ятниця, 28 жовтня. Фото: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times
Зараз Україна має перевагу як у радіусі стрільби, так і в високоточних ракетах та артилерійських снарядах, класі зброї, якої в основному бракує в російському арсеналі. Українські військові виводять з ладу бронетехніку ворога на мільйони доларів за допомогою дешевих саморобних дронів, а також більш досконалих безпілотників та іншої зброї, наданої Сполученими Штатами та союзниками.
Російська армія залишається грізною силою з крилатими ракетами, чималою армією та мільйонами артилерійських снарядів, хоча й неточних. РФ щойно завершила мобілізаційну роботу, яка додасть 300 тисяч військових на поле бою, кажуть російські командири. Хоча багато хто з мобілізованих будуть погано навчені та погано оснащені. А президент Володимир Путін чітко заявив про свою рішучість виграти війну майже будь-якою ціною.
Тим не менш, немає сумніву в зміні ситуації на південному фронті не на користь Росії.
Це різкий контраст із бойовими діями по всій країні влітку, коли Росія обстрілювала українські позиції мінометним і артилерійським вогнем. Зростаюча перевага України в артилерії дозволила хоч і повільно, але впевнено просуватися на півдні до стратегічного портового міста Херсона, єдиного обласного центру, який Росії вдалося окупувати після вторгнення в лютому.
Нові можливості були продемонстровані в передсвітанкові години в суботу, 29 жовтня, коли українські безпілотники вразили російське судно, що стояло в порту приписки Чорноморського флоту в Севастополі. А це вже глибоко на території окупованого Криму, який колись вважався неприступним бастіоном.
Нинішній контраст, порівняно з бойовими діями влітку, дуже помітний. Тоді в Донецькій області Росія випускала приблизно 10 артилерійських снарядів у відповідь на кожен снаряд з українського боку. Зараз українські командири кажуть, що на Херсонщині обидві сторони стріляють приблизно рівною кількістю снарядів. При цьому удари Збройних сил України є не лише більш дальніми, а й точнішими завдяки супутниковому наведенню та зброї, наданої Заходом.
«Ми можемо до них дотягнутися, а вони до нас – ні. У них нема цієї зброї», – каже майор Олександр, командир артилерійської батареї ЗСУ на Херсонському фронті. Як і інші герої цієї статті, з міркувань безпеки він називає лише своє ім’я.
Український боєць готує їжу в окопній системі вздовж лінії фронту в Херсонській області, де українські сили нещодавно отримали перевагу. П’ятниця, 28 жовтня. Фото: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times
За словами Олександра, зниження інтенсивності російського вогню також свідчить про брак боєприпасів.
«Є думка, що російська армія нескінченна, але це міф. Інтенсивність завдання ними ударів знизилася втричі. Побороти їх цілком реально», – каже він.
Головна траса, що веде до Херсона із заходу, стала магістраллю для української артилерії. Протягом дня цією дорогою безперервно гуркочуть буксирувані гаубиці, вантажівки з гранатами…
Надані США гаубиці M777, які стріляють високоточними снарядами та завдають ударів на відстані понад 30 кілометрів, змусили росіян відвести свою важку техніку далі від лінії фронту. Українські дрони помічають піхоту, але танків і бронетехніки біля лінії фронту стало менше, розповідає старший лейтенант Олег, командир підрозділу, який керує розвідувальними безпілотниками.
«Ми чуємо багато розмов про те, що вони залишають перші лінії оборони», – каже він.
Ця вогнева міць вже схилила терези на користь ЗСУ на Херсонському напрямку, викликавши сподівання, що довгоочікуваний штурм Херсона наближається. Але дещо цю картину затьмарює.
Місцевість навколо міста – рівнинний степ із тонкими смугами дерев і невеликим покривом, пересічена зрошувальними каналами, які можна використовувати як окопи. І це на руку російським військовим. Українські командири та офіційні особи ще з весни натякали на неминучий наступ, але бої затягнулися.
Те, що Херсон знаходиться на західному березі річки Дніпро, робить російських військових залежними від мостів на інший бік – окуповану територію на східному березі. Ці райони зараз знаходяться в межах досяжності української реактивної артилерії, тому, здебільшого, непридатні. Це робить російське становище на правобережжі хитким. Але президент Путін, як повідомляється, відхилив рекомендації своїх генералів щодо відступу на безпечніші та краще захищені території на східному березі.
Залишається відкритим питання, як довго російські війська зможуть протриматися в Херсоні.
Робочі прибирають територію пекарні, яка постраждала від російського бомбардування напередодні в південному місті Миколаїв. Субота, 29 жовтня. Фото: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times
Росія вже не в змозі підтримувати логістичні постачання на західний берег Дніпра, каже Конрад Музика, військовий аналітик і директор Rochan Consulting, що базується в Ґданську, Польща.
Він додає, що заява українських військових про перевагу в артилерії та ударах безпілотників на півдні є «дуже правдоподібною».
За словами пана Музики, який посилається на українські військові джерела, нещодавно ЗСУ за допомогою американських гаубиць М777 і високомобільних артилерійських ракет, словацької самохідної артилерії Zuzana та польської самохідної артилерії Krab завдали на одній із ділянок Херсонщини дуже потужних ударів по позиціях росіян. Настільки, що їхні артилерійські позиції замовкли більше, ніж на 48 годин.
Нещодавня атака безпілотника під керівництвом лейтенанта Сергія стала ще одним прикладом вразливості російських військ.
Озброєні окулярами нічного бачення – основним елементом сучасної війни, якого російські війська загалом не мають, – бійці ЗСУ їдуть на лінію фронту на позашляховику з вимкненими фарами. Вони проїжджають повз зубчасті руїни будинків у зруйнованому селі, силуети якого вирізняються лише під тонким місячним сяйвом.
Під сидінням водія брязкають вісім невеликих снарядів, у кожному – майже 0,7 кг вибухівки, цього достатньо, щоб знищити бронемашину. У задній частині сховища знаходиться безпілотник високого класу, доступний у продажу.
Український загін протиповітряної оборони їде на передовій у Херсонській області. П’ятниця, 28 жовтня. Фото: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times
З місця на даху двоє колишніх комп’ютерних програмістів, які стали мисливцями за танками, керують ударами дронів. Протягом приблизно трьох годин вони знищили дві російські бронемашини. Російську техніку вартістю понад 1 мільйон доларів вони ліквідували зброєю вартістю близько 20 тисяч доларів. Після кожного польоту безпілотник повертався через кілька хвилин неушкодженим.
Цей безпілотний літальний апарат під назвою «Перун», один із десятків, які використовують українські військові, злітає на висоту понад 150 метрів, зависає прямо над ціллю і випускає свої снаряди.
Безпілотники чутно із землі, але все одно вони ефективні, каже лейтенант Сергій. Адже у російських військ «немає багато часу», щоб їх збити. Дрон не може літати за будь-якої погоди, іноді промахується.
«Технологія не ідеальна, але вона працює, коли працює», – каже він.
Далі від лінії фронту, поза зоною дії безпілотників, американські артилерійські снаряди із супутниковим наведенням змушують російських військових ретельно маскуватися або відтягувати важку техніку, каже лейтенант Олег, командир підрозділу спостереження безпілотників.
«Перевага Росії полягала лише в одному: у кількості», – розповідає нам лейтенант Олег, перебуваючи на своїй базі, будинку в багнистому провулку в селі. Усередині – купа екранів, ноутбуків, кабелів та акумуляторів. Зі стелі звисає смужка липучки.
Український військовий в окопній системі на передовій у Херсонській області. Україна повільно наближається до штурму міста Херсон, єдиного обласного центру, захопленого Росією під час війни. П’ятниця, 28 жовтня. Фото: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times
Сидячи перед екранами, він визначає місцезнаходження танків, казарм та інших військових об’єктів і передає координати артилерійським командам, які стріляють снарядами із супутниковим наведенням, які влучають точно в призначені цілі.
«З типової гаубиці ви створюєте снайперську гвинтівку, – каже він про комбінацію системи спостереження з безпілотників і артилерійських снарядів зі супутниковим наведенням, чого бракує Росії. – Один постріл – одне влучення».
Часткове руйнування мостів через широку річку Дніпро впродовж літа сповільнило переміщення важкої техніки Росії на західний берег, хоча західна зброя допомогла Україні позбутися того, що вже там було. Ця комбінація коштувала Росії артилерійської переваги на західному березі річки.
«Подумайте про орків у їхніх окопах, – каже лейтенант Олег, використовуючи глузливий термін для позначення російських солдатів. – У них немає важкого озброєння, немає припасів, холодно, і йде дощ. Це справді важкий моральний стан».
Якщо вони спробують утриматися в Херсоні, «це для них буде Сталінград узимку», каже він, маючи на увазі тривалу битву з нацистами у Другій світовій війні.
Люди стають у чергу, щоб отримати гарячу їжу від World Central Kitchen, яка щодня готує тисячі страв для жителів міста Миколаєва на півдні України. Субота, 29 жовтня. Фото: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times
Хоча обмін повідомленнями та переміщення сил навколо Херсона з обох сторін було важко розшифрувати, за задумом неможливо помилитися, яка сторона має перевагу.
Майор Олександр, командир української самохідно-гаубичної батареї, каже, що «якщо ми розхитаємо російські лінії, вони розпадуться». Але він також усвідомлює можливість обману, коли росіяни намагалися заманити Україну до передчасного наступу, фальшиво сигналізуючи про готовність відійти.
За його словами, нарощування сил Україною також може бути хитрістю.
«Плани нашого керівництва завжди непередбачувані, – каже майор Олександр, – і мені це подобається».
Дарина Лапіна
