16 вересня на сайті фінської газети Ilta-Sanomat з’явився репортаж з українського Миколаєва. Журналісти видання побували в Україні, поспілкувалися з Віталієм Кімом, відвідали Миколаївський зоопарк, поговорили з місцевим населенням.
Перша шпальта газети Ilta-Sanomat за 16 вересня 2022 р.
ДОВІДКА. Ilta-Sanomat (у перекладі з фінської означає «вечірні новини») – одна з двох відомих вечірніх газет у Фінляндії та друга за величиною газета в країні.
Далі – переклад цієї публікації під назвою «Український губернатор, який вижив після ракетного удару, став фаворитом соцмереж – тепер він передає свої побажання фінам».
***
Миколаєву в критичний момент вдалося зупинити російську лавину. Зараз там чекають результатів української контратаки.
МИКОЛАЇВ, УКРАЇНА. Російська ракета «Калібр» влучила в стіну адміністративної будівлі Миколаївської області незадовго до 9 години ранку 29 березня. Від удару в будівлі утворилася дірка на декілька поверхів. Загинули 37 осіб. Точна точка попадання ракети знаходилася у вікні кабінету губернатора Віталія Кіма. Однак Кім якраз прямував на роботу.
Адмінбудівля Миколаївської ОДА була зруйнована ракетним ударом Росії 29 березня. Фото: Аntti Hämäläinen/IS
Місцеві військові з радістю кажуть, що врятувала Кіма дурість росіян – вони не зрозуміли, що Україна перейшла на літній час за два дні до цього.
Історія хороша, але є прогалина. Навесні стрілки годинників переводять вперед. Якби росіяни зробили помилку, це б лише відстрочило удар і таким чином не вплинуло б на Кіма. Сам Кім каже, що того ранку проспав.
– Я пив каву і запізнився на 15 хвилин.
В результаті удару по адмінбудівлі загинули 37 людей. Фото: Аntti Hämäläinen/IS
Миколаїв, розташований на березі Чорного моря, став, як і Харків, одним із символів українського опору. При цьому харизматичний 41-річний Кім став чи не другою за популярністю людиною в Україні після президента Володимира Зеленського.
У перші дні війни російські війська просунулися аж до околиць міста Миколаєва, маючи на меті пройти до Одеси й остаточно перерізати морське сполучення України. Місто Херсон, розташоване менш як за сотню кілометрів на південний схід від Миколаєва, піддалося окупантам, але Миколаїв вистояв.
– Чинників, які вплинули на Миколаївщину, багато. По-перше, у нас було на два дні більше, ніж у Херсона. По-друге, у нас складний рельєф, багато річок і каналів. По-третє, у нас тут багато військових сил, – каже Кім. – Крім того, прості люди воювали у своїх селах. Вони зіграли велику роль в уповільненні [просування] ворога.
Губернатор Миколаївської області Віталій Кім став дуже популярним під час війни. Фото: Аntti Hämäläinen/IS
Кім має корейське коріння по лінії батька. Він встиг зробити успішну кар’єру бізнесмена до того, як Зеленський призначив його губернатором Миколаївської області.
24 лютого Кім раптово став лідером військового часу. Він почав знімати відео для соцмереж, які набули величезної популярності. Кількість підписників Кіма в Instagram перевищила пів мільйона.
Не дивно, що про нього ходять легенди, які не завжди відповідають дійсності.
У своїх відеозверненнях Кім тримався впевнено та висміював російські війська. Він починав зі слів «Доброго вечора, ми з України».
Невдовзі ця фраза з’явилася на футболках, які носять люди – особливо жінки – по всій Україні. На початку літа це було навіть більш популярне гасло, ніж знамените привітання захисників острова Зміїного: «Російський військовий корабель, іди на*уй».
Сам Кім поводиться скромно, коли про це запитують.
– Просто так сталося. Це не мої слова. Солдати та спецпризначенці вітають один одного цими словами, – каже він.
Неважко зробити висновок, що метою російського ракетного удару була ліквідація популярного Кіма.
– Я відповідаю на це запитання так: ракета «Калібр» – точна зброя, вона може вразити ціль окружністю два метри. У вікно мого кабінету влучила ракета. Це моя відповідь.
І так на Миколаїв під час війни сипалися ракети. Війна триває більше семи місяців, і менше 30 днів місто не обстрілювали.
Також ракети залетіли в знаменитий зоопарк Миколаєва, найбільший в Україні. На щастя, поки що це лише корпуси ракет, вибухонебезпечні частини яких впали деінде.
Директор Миколаївського зоопарку Володимир Топчій годує жирафів. Фото: Аntti Hämäläinen/IS
Перші три з половиною місяці війни зоопарк був закритий, тепер він працює по вихідних. Нестачу касових зборів компенсували продажем вхідних квитків по всьому світу через Інтернет. Директор зоопарку Володимир Топчій каже, що кампанія зібрала понад три мільйони євро.
За словами Топчія, зараз тварини почуваються добре. Якесь диво навіть відбулося під час війни. У зоопарку народився дуже рідкісний амурський леопард. У природі їх близько 100, у неволі – 200.
Згідно з міжнародною базою даних, дитинча, котре з’явилося на світ у Миколаївському зоопарку, є одним із чотирьох амурських леопардів, які цього року народилися в зоопарках світу.
Амурський леопард, досі безіменний, який народився під час війни в Миколаївському зоопарку. Фото: Аntti Hämäläinen/IS
Одна з проблем, яку відчувають і зоопарк, і всі миколаївці, – відсутність чистої води.
Близько половини майже 500-тисячного населення міста втекли від війни. На найдовшій пішохідній вулиці Європи (вулиця Соборна в Миколаєві вважається найдовшою пішохідною вулицею в Україні; її довжина складає 1,5 км, з них пішохідна частина – 1 км, – прим. Гривна.UA) в центрі міста тихо. Більшість вітрин закриті листами фанери.
Решта мешканців забезпечуються питною водою ззовні, оскільки у квітні Росія зруйнувала водопровід з Дніпра. По всьому місту можна побачити людей у чергах за водою.
– Моя рекомендація, щоб усі, хто має роботу й може допомогти військовим, працювали разом і допомагали солдатам перемагати. Якщо немає роботи, то треба покинути Миколаїв, – каже Кім.
Миколаївці змушені стояти в черзі за питною водою, бо росіяни зруйнували міський водопровід. Фото: Аntti Hämäläinen/IS
Віталій Желтухін – один із тих, хто залишився в місті. Судномеханік не може вийти в море через війну, але він піклується про батьків. У будинку батьків Желтухіна обвалився дах, коли університет навпроти два дні поспіль обстрілювали ракетами.
– Батько вийшов із квартири лише після другого нападу, – каже Желтухін.
За його словами, 150-річний будинок також постраждав під час Другої світової війни.
– Я не розумію, чому росіяни поцілили в університет. Причиною може бути те, що російські війська перейшли на використання зенітних ракет на Миколаївському фронті також по наземних цілях. Вони не дуже точні для цієї мети.
Університет двічі потрапив під ракетний обстріл. Фото: Аntti Hämäläinen/IS
На початку серпня в Миколаєві провели зачистку, під час якої спіймали поплічників, що вказували на російські війська. За словами Кіма, населення міста твердо стоїть на боці України, хоча державною мовою є російська.
– Ніхто не був на боці путінської Росії. Дехто ностальгував за Радянським Союзом своєї молодості. Окупація Донбасу та Криму в 2014 році наочно показала нам, що таке Росія, – каже Кім. – На окупованих територіях нічого хорошого немає. Росію тут ніхто не хоче, чи, може, хоче менше одного відсотка людей.
Наразі миколаївці чекають результатів української контратаки. Зараз фронт проходить приблизно за 30 кілометрів на схід від міста. По інший бік лінії фронту – Херсон, визволення якого було б великою перемогою України.
Кім вітає фінів.
– Нам потрібна зброя та боєприпаси, щоб повернути свою територію. Це найважливіше. Ми повинні зупинити Росію тут і не дати їй просунутися в Європу.
Тэги: