Марина Поліщук
Для родини Василенків із села Тягинка Бериславського району випробування війною розпочалися одразу після окупації росіянами населеного пункту в перші ж дні повномасштабного вторгнення Росії. Річ у тім, що військові РФ побачили на території обійстя Василенків зручне для себе місце для тривалої оборони. Вони викопали прямо у дворі поруч із будинком яму, накрили її бетонною плитою і засипали додатково глиною. Історією сім’ї поділилися волонтери організації Save Ukraine.
Молода родина, Владислав та Анастасія Василенки, виховує 3-річного сина Богдана. Звісно, їм було тяжко сприймати те, що в їхньому дворі – ворожий окоп, чимало військових зі зброєю, і все це бачить мала дитина.
Сім’я не підтримувала окупаційну владу – Владислав одразу сказав непроханим гостям: «Вам буде кінець, коли прийдуть наші». За проукраїнські погляди росіяни скрутили його в будинку о 6 ранку, натягнули пакет на голову, потягли по землі до машини та повезли мордувати в Каховку. У камері разом із Владиславом було до 15 українців. Їх катували електрошокерами, били палицями, руками й ногами. Чоловік запам’ятав, що з нього знущалися буряти.
Тим часом російські військові шукали родичів Владислава. Чоловік заздалегідь сховав дружину Анастасію із сином та дідусем подалі, бо боявся, що їх переслідуватимуть. На щастя, росіяни так і не знайшли їх. Коли вони побачили дідуся, то навіть стріляли в нього, але не влучили. Зрештою Владислава відпустили з полону: на ньому майже не було живого місця через синці й гематоми.
Після деокупації Бериславського району в листопаді минулого року російські військові, які втекли на другий берег Дніпра й почали обстріли правобережжя, таки помстилися родині Василенків. Ворог двічі обстріляв їхню домівку: перший снаряд прилетів неподалік від будинку, а другий влучив прямісінько в дім.
На щастя, родина встигла вибігти з будинку – вони помчали до родичів, бо у тих був льох. Добігли до середини вулиці й почули вибух з боку свого подвір’я. Вікна та двері були вибиті, залізні уламки залетіли в хату, а вибуховою хвилею знесло стіну в сусідньому будинку. Лише дивом ніхто не постраждав.
Далі залишатися в селі було ризиковано, тим паче, що жити родині вже було ніде. Тож Василенки звернулися по допомогу до волонтерів благодійної організації Save Ukraine. Волонтери евакуювали сім’ю до Миколаєва, де їх уже чекали родичі.
Сьогодні Владислав та Анастасія вже оформили виплати для внутрішньо переміщених осіб, чоловік шукає роботу. Маленький Богдан тепер у відносній безпеці, дорослі допомагають йому якнайшвидше відновитися, щоб спогади про пережиті жахіття не турбували дитину.
Save Ukraine нагадує жителям населених пунктів Херсонщини, які потерпають від обстрілів: рішення евакуюватися може стати ключовим у порятунку ваших рідних. Немає нічого ціннішого за життя. Тому не зволікайте та звертайтеся на цілодобову гарячу лінію організації: 0-800-333-129.
На знімку: Анастасія з Богданом. Фото: saveukraineua.org
Дарина Лапіна
