Євгенія Весна
Херсонська дизайнерка Анастасія Шквира залишила власну справу в Херсоні та почала все з нуля у Києві. Зараз робить букети з мила. Свою історію вона розповіла кореспондентам Суспільного.
Вербові гілочки, великодні зайчики та писанки з українською символікою – так херсонка Анастасія Шквира прикрашає букети, які створює до великоднього ярмарку. Композиції, вироблені з мила, збережуть свій вигляд і аромат до п’яти років, — каже майстриня.
“Це ось такі невеликі бутони. Вони не такі, як кускове мило, яке ми звикли бачити. Це новинка, яка прийшла до України, і я почала ним займатися приблизно три роки тому. Це дуже цікавило флористів, але в мене були квітки яскраво-рожеві, помаранчеві, блакитні. Я розуміла, з чого починати, які кольори потрібні для роботи, що більше люди люблять пастельні тони. Я вирішила, що мені самій потрібно стати флористом і створювати композиції”, — говорить Анастасія.
Анастасія володіє різними техніками створення мильних букетів. У Херсоні майстриня відкрила власну студію, яку довелося покинути.
“Чоловік прийняв рішення, що потрібно їхати зараз, що не треба збирати речі, чекати. Ми виїхали як є, кинули тільки візочок для дитини, якихось пару речей, які з нами були, зубну щітку – і поїхали куди очі бачили”, — каже дизайнерка.
Анастасія відновила свою справу у Києві. Після звільнення Херсона з’явилася можливість забрати зі студії матеріали для виготовлення букетів. Створення таких композицій дозволяє відволікатися від думок про війну, каже дизайнерка
“Коли я починаю працювати, я вимикаю всі думки, я поринаю в роботу і не жалкую, що все втратила, що я не вдома. Мене дуже здивувало, що шанувальниками моєї роботи стали саме військові. І мені дуже приємно, що моя робота приносить людям радість, вона їх надихає. Вона їх наповнює. Я бачу, які в них усмішки, як їм це подобається. Це прекрасно”, — говорить Анастасія Шквира.
Букети замовляють на подарунки, декор, і просто для гарного настрою.
“Коли ти не опускаєш руки, коли ти заряджаєшся своєю справою, ти можеш заряджати на це інших людей, які перебувають у смутку, які думають, що все втрачено, що не можна повернутися до минулого життя”, — каже Анастасія.
Марина Поліщук
