20 жовтня президент України Володимир Зеленський попередив, що Росія готується влаштувати новий масштабний теракт — підірвати дамбу Каховської ГЕС у Херсонській області, звідки наступ ЗСУ поступово витісняє російських окупантів.
НВ зібрав головне, що важливо знати про ймовірність та можливі наслідки такої катастрофи, про ситуацію на Каховській ГЕС від початку окупації, а також нагадує про досвід підриву греблі ДніпроГЕС радянською армією в 1941 році.
Що відомо про ризики катастрофи через підрив дамби на Каховській ГЕС
Найбільш прямо таку небезпеку 20 жовтня окреслив президент України Володимир Зеленський — у промові до Європейської ради та у традиційному вечірньому зверненні до українців.
«За нашою інформацією, агрегати й дамба Каховської ГЕС заміновані російськими терористами», — розповів Зеленський, наголосивши, що «підрив дамби означатиме масштабну катастрофу».
Він нагадав, що ця гідроелектростанція — один з найбільших енергообʼєктів України, а дамба ГЕС утримує близько 18 мільйонів кубічних метрів води.
«Якщо російські терористи підірвуть цю дамбу, то в зоні швидкого затоплення опиняться понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном», — наголосив президент України.
Він перерахував також інші наслідки, якими загрожує підрив Каховської ГЕС та її дамби:
- у небезпечній зоні опиняться сотні тисяч мешканців півдня України, які можуть постраждати від спровокованої повені;
- може бути зруйноване забезпечення водою значної частини півдня України та Криму. «Північнокримський канал у разі руйнації дамби Каховської ГЕС просто зникне […] Ось це — справжнє ставлення Росії до нашого українського Криму», — наголосив Зеленський;
- російський теракт може залишити Запорізьку атомну станцію без води для охолодження, адже «вода для ЗАЕС береться саме з Каховського водосховища»;
- загальні руйнівні екологічні, гуманітарні, техногенні наслідки такого теракту досягнуть масштабів «історичної катастрофи».
Інфографіка: НВ
Слова Зеленського підтвердив також секретар РНБО Олексій Данілов. Він наголосив, що підрив Каховської гідроелектростанції призведе до катастрофи із величезною кількістю людських жертв, однак це зашкодило б і самим окупантам — зокрема в Криму.
«Якщо вони вдадуться до таких речей, то ніякого водопостачання найближчі роки туди [в Крим] бути не може. Інша справа, що вони можуть знищити агрегати, які там є та виробляють електроенергію для нашої країни. Це вони можуть зробити, й у нас є інформація щодо цих речей», — наголосив Данилов.
За інформацією Володимира Зеленського, про підготовку до теракту свідчить не лише мінування дамби.
«Українських працівників викинули з Каховської станції - там тільки російські громадяни. Вони повністю контролюють станцію», — додав ще одну ознаку планування підступної операції президент.
Зеленський також попередив, що подібну операцію Росія може провести «під фальшивим прапором» — тобто після підриву дамби російськими військовими РФ звинуватить в цьому теракті Збройні сили України.
«Але ми з вами знаємо, у чому правда. Ми знаємо, що цю територію контролюють окупанти і на що вони вже були здатні. Вони самі ні перед чим не зупиняться», — звернувся президент України до Європейської ради.
Саме тому Зеленський закликав до низки кроків, які б дозволили упередити катастрофу:
- спрямувати міжнародну спостережну місію на Каховську ГЕС;
- повернути на гідроелектростанцію український персонал;
- забезпечити негайне й професійне розмінування агрегатів і дамби.
При цьому Зеленський переконаний: якщо Росія готує теракт на Каховській ГЕС і всерйоз розглядає такий сценарій, «то це означає, що терористи дуже чітко усвідомлюють: їм не втримати не тільки Херсон, а й увесь південь нашої країни, зокрема й Крим».
Додатковою ознакою підготовки РФ до можливого теракту на Каховській ГЕС є активність на інформаційному фронті російської пропаганди.
18 жовтня в Росії поширили постановочне «інтерв'ю» генерала Сергія Суровікіна, який віднедавна є командувачем військ РФ у війні проти України. У ньому Суровікін брехливо звинуватив Україну у застосуванні нібито «заборонених методів війни в районі міста Херсон», а також у підготовці «масованого ракетного удару по греблі Каховської ГЕС і завдання масивного ракетно-артилерійського удару по місту без розбору цілей».
Його риторику підтримали також херсонські ватажки колаборантів, зокрема Володимир Сальдо заявив про нібито «пряму небезпеку затоплення територій у зв’язку із запланованим руйнуванням греблі Каховської ГЕС», чим виправдав необхідність примусової евакуації мешканців правобережжя Херсонської області у Росію, яка наразі триває.
Депутат Херсонського обласного Сергій Хлань 19 жовтня наголосив, що подібні заяви Сальдо та Суровікіна про нібито загрозу затоплення населених пунктів регіону через дії ЗСУ — відверта брехня. Він також припустив, що таких дій можна очікувати від самої армії РФ, включаючи підрив дамби російськими військовими.
«Суровікін сказав, що атаку по дамбі готують ЗСУ. Це — неправда й ми всі це знаємо. Ризикувати життями наших людей українські збройні сили не будуть, — нагадав Хлань. — А отже таких провокацій слід очікувати від тих, хто їх анонсував, як було вже десятки разів. Проте підрив позбавить Північнокримський канал води. Тому все це більше схоже на те, що рашисти придумали причину, чому відходять на інший берег. Не через поразку, а задля «безпеки».
Радник голови ОП Михайло Подоляк навіть оприлюднив «справжній план Суровікіна» щодо Каховської ГЕС попунктно. На його думку, цей план, який може обернутися техногенною катастрофою, включає такі кроки:
- мінування дамби і трансформаторів;
- примусовий вивіз українців, переселення нелояльного населення до РФ.
- затоплення території, щоб зупинити контрнаступ України та перекрити власний відступ.
Як Генштаб ЗСУ та аналітики оцінюють ймовірність такого теракту з боку РФ
Російські окупанти, ймовірно, поки що залишають можливість підриву Каховської ГЕС «на крайній випадок» — зокрема, якщо в них обвалиться оборона Херсонської області, повідомила 21 жовтня керівник об'єднаного пресцентру Сил оборони Південь Наталія Гуменюк.
«Факт мінування відомий, вони постійно роблять так, коли відступають, щоб ускладнити просування наших військ. Росіяни знають, що ми гнатимемо їх до самого кордону», — наголосила Гуменюк.
Водночас, припустила вона, розмови про підрив ГЕС можуть бути і «порожніми спекуляціями інформаційного характеру».
Чимало українських та західних аналітиків погоджуються з даними українських високопосадовців і Генштабу ЗСУ про ймовірну підготовку теракту РФ на Каховській ГЕС.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) останні дні пильно стежить за цією темою, вважаючи, що Росія нині «створює інформаційне підґрунтя для нападу на Каховську ГЕС» у вигляді операції під фальшивим прапором. Саме так аналітики ISW розцінили заяви Суровікіна і Сальдо у своєму зведенні за підсумками 19 жовтня, а наступного дня звернули увагу на те, що російська пропаганда взялася активно поширювати тему нібито загрози Каховській дамбі з боку ЗСУ.
Зокрема, на російському телебаченні та в провоєнних телеграм-пабліках нині скрізь публікують «мапу» затоплення територій Херсонської області у випадку прориву дамби.
Наприклад, російський паблік Readovka поширює брехливу інформацію про те, що ЗСУ нібито «можуть атакувати Каховську ГЕС морськими мінами», запустивши їх «по Дніпру у бік станції».
Експерти Інституту вивчення війни переконані, що такими хвилями брехні Росія намагається створити інформаційні умови для того, щоб російські сили «підірвали дамбу після того, як вони підуть із західної частини Херсонської області», а потім звинуватити в цьому українські сили.
«Російські військові, ймовірно, вважають, що прорив дамби може прикрити їхній відхід з правого берега Дніпра і запобігти або затримати просування українських військ через річку», — вважають в ISW.
У такому разі армія РФ може пошкодити греблю і покласти на Україну відповідальність за шкоду і загибель людей — і одночасно затьмарити новини про третій принизливий відступ російських військ, цього разу із західної частини Херсонської області.
Реальність підступного плану РФ визнає і український військовий експерт Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова.
«Командувач армією РФ в Україні Сергій Суровікін днями анонсував „непрості рішення“. Як я це розумію? Як правило, вони заздалегідь намагаються звинуватити когось у тому, що мають намір зробити самі. Підрив дамби Каховської ГЕС я вважаю цілком можливим. Якісь диверсії на Запорізькій АЕС також вважаю за можливе», — заявив Сунгуровський.
Він додав, що таким планам ворога відповідає і депортація населення з Херсона та області, яка вже відбувається.
«Депортація херсонців — живий щит для [російських] військ, що відступають. Ставили експерименти з переправи мирного населення катерами. Пустили в середині пором із ротою та технікою, а з обох боків ці катери. І ми вже не можемо стріляти», — навів приклад Сунгуровський.
Він припускає, що на тлі відступу росіяни можуть спробувати «стерти Херсон із лиця землі — повторити Маріуполь».
«Це як покарання українцям за те, що ми посміли не послухатися царя російського. Для людей, які не обмежені мораллю, це раз плюнути. Вони вже зараз готують такі позиції для того, щоб, відвівши свої війська, мати змогу далекобійною артилерією діставати до Херсона», — підкреслив аналітик.
Водночас він висловив переконання, що ці «хитромудрі» плани російського Генштабу відомі Генштабу ЗСУ.
«Зважаючи на всі попередні події, знайдеться протиотрута і на ці хитрі плани. Сподіваюся на це», — резюмував Сунгуровський.
Як працює Каховська ГЕС від початку окупації і які є інші ризики для станції
Побудована в середині 1950-х Каховська ГЕС є останньою сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Вона розташована на півдні України за 5 км від міста Нова Каховка. Дамба Каховської ГЕС є стратегічно важливою не лише через енергетичні потужності, але й тому, що з'єднує правий та лівий береги Дніпра (автомобільний і залізничний мостові переходи через греблю).
Саме поблизу Нової Каховки, у містечку Таврійськ, бере свій початок Північнокримський канал — іригаційна споруда, яка до 2014 року забезпечувала близько 85% потреб Криму у прісній воді. Після того, як Росія окупувала та анексувала Крим, Україна перекрила цей канал — тоді як окупанти та Кремль довго і марно намагалися змусити Україну відновити його роботу, однак відмовляючись звільнити півострів від російської окупації.
Тому в перші ж дні повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року російські окупанти захопили Каховську ГЕС та початок Північнокримського каналу.
Утім, Каховська ГЕС навіть під окупацією працювала в українській енергомережі, розповів на початку вересня в інтерв'ю DW Вадим Рассовський, головний інженер ПрАТ Укргідроенерго — найбільшої гідрогенеруючої компанії України, до складу якої входить і Каховська ГЕС.
Рассовський розповів, що станом на той момент (перший тиждень вересня) з шести агрегатів ГЕС функціонували чотири, тобто станція працювала на 2/3 встановленої потужності.
Основний український персонал, який потрібен для забезпечення надійної роботи станції, отримав допуск на станцію та до принаймні до початку вересня мав змогу продовжувати роботу. Хоча керівнику ГЕС та головному інженеру за погодженням з Укргідроенерго довелося виїхати на підконтрольну Україні територію.
«Вони трималися там до останнього, але коли почався тиск окупантів щодо співпраці і того, що вони змушені підписувати якісь папери, то їм довелося евакуюватися», — пояснив представник Укргідроенерго.
За словами Рассовського, хоча прямий диспетчерський зв’язок зі станцією був відсутній, двічі на добу представники Укргідроенерго могли зв’язуватися з персоналом — щоб погодити режим роботи та встановити добове навантаження — що потім працівникам станції доводилося узгоджувати ще й з окупантами.
Раз на добу вдавалося проводити зміну чергового персоналу і людей. Вони діставалися на роботу водним транспортом, «оскільки міст через шлюз зараз зруйнований, і з Нової Каховки на станцію не потрапити», нагадав Рассовський.
До вересня режим роботи станції вдавалося встановлювати відповідно до потреб України, хоча російські солдати цілодобово перебували на станції. Раніше на Каховську ГЕС приїжджали і представники Русгидро, але здебільшого у виробничий процес не втручалися.
Тоді ж, на початку вересня, головний інженер ПрАТ Укргідроенерго описав можливі сценарії загроз для Каховської ГЕС та її дамби, окрім підриву:
- «з точки зору надійності споруди, впливу на навколишнє середовище, то якщо на самій станції не буде активних бойових дій, які можуть призвести до руйнувань — то все нормально»;
- якщо станція буде зупинена через пошкодження лінії живлення чи ще чогось — якоїсь шкоди, яка б призвела до катастрофи, не буде. («Просто поступово буде наповнюватися водосховище, а потім переливом через водозливну греблю ми керовано скидатимемо надлишок води. У такому режимі не буде ні прориву дамби, ні обміління. Й у такому стані ГЕС може знаходитися необмежено довго. Якщо ми від'єднанні від мережі, то задача станції - забезпечити власні потреби для експлуатації станції», — пояснив Рассовський);
- пошкодження мостових споруд, які опираються на саму споруду греблі, не шкодить роботі станції;
- «якщо щось «прилетить» у будівлю, то на цей випадок у нас розроблений сценарій, як діяти («Обладнання станції буде законсервоване. Це означає, що всі агрегати будуть відключені, зняті з мережі, відключений тиск, напрямні апарати будуть закриті»).
Вадим Рассовський розповідав про ці загрози на початку осені, коли ще не було ризику підриву греблі Каховської ГЕС через мінування її росіянами. Тоді досвідчений інженер нагадував, що станція будувалася у 1952−1956 роках і розрахована витримати «навіть найбільші навантаження».
«Якісь руйнації гідромеханічного обладнання можуть бути, але це не катастрофа, вода просто зливатиметься. Але щоб була пошкоджена сама споруда, то це малоймовірно, приблизно дорівнює нулю», — запевняв він півтора місяця тому, вочевидь, не очікуючи підступного плану мінування росіянами агрегатів та дамби станції.
Історична трагедія: як СРСР підірвав ДніпроГЕС під час Другої світової
81 рік тому Україна вже мала змогу пересвідчитися, які наслідки має підрив греблі потужної ГЕС. 18 серпня 1941 року радянська армія та НКВС, відступаючи на тлі наступу сил нацистської Німеччини, підірвали греблю ДніпроГЕСу в Запоріжжі.
Внаслідок вибуху в греблі виникла пробоїна завдовжки 175,5 метрів та заввишки 21,2 м, через яку вниз по Дніпру вдарила майже шестиметрова хвиля. Відповідно до свідчень інженера-будівельника Федора Пігідо-Правобережного, згодом історика та культурного діяча української діаспори в Німеччині, тоді внаслідок підтоплення розташованих нижче греблі районів міста та населених пунктів загинуло близько 20 тисяч людей.
Дніпровська ГЕС після підриву радянськими силами в 1941 році / Фото: Wikimedia
Як розповідав Радіо Свобода запорізький історик Володимир Лініков, акт був спланований: підвезення і закладення вибухівки зайняло декілька днів, 16 серпня вибухівка вже лежала в «тілі» греблі.
Інший історик, Борис Соколов також в інтерв'ю Радіо Свобода називав підрив дамби ДніпроГЕСу «безглуздою дурістю». За його словами, під час відступу радянських сил мало сенс лише знищення турбін ДніпроГЕС та руйнування машинного залу — аби не дати ворогу скористатися потужностями станції.
«Німцям турбіни було вже не відновити, і вони поставили свої. А щодо підриву греблі - це була, за великим рахунком, велика дурість. Тому що німці цей пролом у греблі все одно заклали. І ДніпроГЕС саму по собі експлуатували. А в результаті вибуху греблі загинули ті радянські солдати, які в цей момент переправлялися греблею, плюс було затоплено ще зайняте на той момент радянськими військами Запоріжжя, були затоплені значні частини радянських військ, які знаходилися нижче за течією, або вони були відрізані водою і змушені були здатися в полон. Тобто це була безглузда дурість», — наголосив Соколов.
Тэги: