Марина Поліщук
Телекомпанія ВВС 20 жовтня показала документальний фільм «Херсон в окупації». Автором фільму є херсонський режисер та журналіст Дмитро Багненко. З перших днів війни Дмитро почав фіксувати на камеру життя своєї родини та міста, і так усі три місяці перебування в окупації.
Ці зйомки лягли в основу документального фільму відділу розслідувань ВВС, пише bbc.com. Телекомпанія анонсувала це відео тривалістю 47 хвилин як «безпрецедентний внутрішній погляд на російську окупацію Херсона».
Від 1 березня херсонець таємно знімав усе навколо та ділився кадрами з ВВС. Зокрема на відео Дмитра – акції протесту, які жорстоко розганяли російські окупанти, дефіцит їжі та ліків, пересування російської техніки вулицями Херсона, цілодобові звуки обстрілів, зникнення друзів та відомих місцевих людей…
Дмитро Багненко. Фото: Дмитро Багненко/Facebook
На тлі всього, що відбувається, Дмитро та його дружина Лідія намагаються вберегти 5-річну доньку Ксюшу, пише detector.media.
Дмитро Багненко зрозумів, наскільки небезпечним є його секретний проєкт, коли проукраїнського священника, якого він знімав, викрали й катували працівники російських спецслужб. Потім росіяни взяли під контроль інтернет і мобільний зв’язок у місті, тому потенційно могли відстежити роботу режисера. До його родичів навідались спецслужби, погрожували вивезти їх до Криму. Тоді Дмитро з родиною вирішили виїхати з Херсона через лінію фронту.
Як працював над фільмом, що намагався показати та хто головні герої – про це Дмитро Багненко розповів «Суспільному».
«Знімав, допоки не виїхав зі своєю родиною – до початку червня. Головні герої фільму – моя родина: я, дружина, дитина. Також я їздив до місцевої церкви й знімав там. Спілкувався з отцем Сергієм Чудиновичем. У його церкві був створений Центр допомоги містянам. Це було цікаво фіксувати. Чесно, то головні герої фільму – це херсонці, які були навколо мене. Це були окремі херсонці й херсонці, як спільний організм, як одне ціле», – розповів Дмитро.
Режисер знімав фільм про життя в окупації, про те, як змінюється світ моментально, як люди це сприймають, відчувають ці пертурбації навколо.
«Я хотів показати, як ми на них впливаємо і як вони – на нас. У фільмі показано протистояння тому, що відбувається, і наша реакція на те, що відбувається», – розповів Дмитро.
Дмитро Багненко на акції проти окупації в Херсоні, березень 2022 р. Фото: Дмитро Багненко/Facebook
В основі фільму – більшість зйомок херсонського журналіста. Але для того, щоб коректніше відобразити події, які відбувалися, режисерка фільму Альбіна Ковальова використовувала кадри з відкритих джерел, з телеграм каналів, навіть пропагандистських ЗМІ. Дмитро каже, це зробили, щоб показати, як окупанти сприймають ту чи іншу ситуацію.
«Я починав знімати спочатку для себе, а потім мені зателефонувала режисерка Альбіна Ковальова. Ми були знайомі з нею. Вона мене знайшла через спільних знайомих. Вона запропонувала роботу над цим фільмом. Ці зйомки допомагали триматися на плаву й не з’їхати з глузду в перші тижні війни», – поділився Дмитро.
Він згадує, що під час зйомок було багато страшних і небезпечних моментів.
«Одного разу мене затримали, змусили видалити відео й, на щастя, відпустили. Це був період, коли росіяни тільки зайшли в місто і їм було не до того, щоб зі мною щось робити. Вони записали мої дані й відпустили. Інший момент. Я приїхав до церкви тоді, коли отця Сергія Чудиновича окупаційна влада затримала. Вони були в цивільному. Не було зрозуміло, хто ці люди, я вже почав діставати телефон для зйомок. Якби я почав знімати їх, коли вони стояли біля машини, то в них би виникло багато питань до мене. Це б могло погано закінчитися для мене», – згадує Дмитро.
На зустрічі з херсонцями в Києві. Дмитро Багненко другий зліва, серпень 2022 р. Фото: Дмитро Багненко/Facebook
Режисер каже, що в Херсоні насправді було складно знімати: люди дуже напружені, і зйомки могли сприйнятися, як провокація. Дмитра часто запитували, для кого він знімає, тоді чоловік відповідав, що для себе.
«Не казав, що знімаю для BBC, це – необачно. Якщо я знімаю для BBC в окупованому місті, то я цінний кадр для обміну. Люди боялися, що я можу знімати для пропагандистських ЗМІ, щоб показати, як все прекрасно в Херсоні. За час перебування в Херсоні я зафіксував одну десяту або одну соту подій, які відбувалися в місті. З цієї однією сотою вони взяли ще одну тисячну й зробили з цього фільм», – розповів Дмитро.
Він говорить, що фільм – це концентрована історія через його та його родини рефлексії, наше сприйняття і відчуття під час життя в окупації. Дмитро каже, що є і англійська версія фільму, й українська.
«Усе що відбувалося в Херсоні – акції, протести і все, що я міг зафіксувати, я фіксував. Знімав усе на телефон. Камерою знімав удома. Я знімав не тільки подієві моменти. Знімав усе: похід на ринок, вулицю, купівлю морозива, знімав чергування в лікарні з муніципальною вартою», – розповів Дмитро.
Документальний фільм з 20 жовтня доступний на YouTube-каналах «BBC News Україна» та «BBC News Россия», а також вийде в ефір на BBC World News Channel 22 та 23 жовтня.
Ян Ярчук
