Як і де навчаються школярі, які залишилися в окупації? Чим окупанти погрожують батькам, діти яких залишаються учнями українських шкіл? Як відбувається навчальний процес у закладах на звільненій частині Херсонщини, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
На окупованій території Херсонщини, попри небезпеку та відсутність зв'язку, школярі намагаються продовжити навчання за українською програмою в онлайн форматі. Як повідомляють херсонські ЗМІ, окупанти постійно перешкоджають такому навчанню та роблять рейди з перевірками.
У Скадовській громаді окупаційна влада відкрила вісім шкіл з одинадцяти, розповів міський голова Скадовська Олександр Яковлєв. Але про якісну освіту, за його словами, не йдеться. За даними мера, на співпрацю з окупантами пішли менше, ніж 10% учителів, найбільше – у Приморській і Таврійській школах. Тим часом навчання онлайн в українських школах продовжують 2700 учнів Скадовської громади.
Система освіти, що створена окупантами за російськими програмами, хаотична і несформована, вважає перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський. За його словами, дається взнаки «нестача педагогів, неспроможність налагодити освітній процес та небажання більшості населення віддавати дітей до російських шкіл».
Переслідування за українське навчання
У коментарі «Новинам Приазов’я» Юрій Соболевський підтвердив, що представники російських окупаційних сил час від часу проводять «рейди» з метою виявлення батьків, діти яких навчаються онлайн за українською програмою.
«Жодних цифр, зі зрозумілих причин, безпекових, ми не можемо казати. Такі люди є, дійсно, там є проблеми зі зв'язком. Крім того, люди дуже залякані тому, що таким батькам погрожує окупаційна влада, що буде дуже жорстке відношення й аж до позбавлення батьківських прав, якщо діти не будуть навчатися за російською програмою в закладах, які вони нібито відкрили», – розповів він.
«Але ми передбачили цей навчальний рік для наших діточок і в першу чергу для тих, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), такі формати навчання як екстернат та сімейна освіта», – додав Соболевський.
Він стверджує, що школи, які відкрили окупанти, відвідує невелика кількість дітей.
«По-перше, там в принципі велика кількість людей виїхала, щоб врятуватися від цього «руського миру». Я просто наведу приклад – до проведення так званого референдуму, коли працював ще такий напівофіційний коридор через Василівку на Запоріжжя, тільки з Херсонської області, з ТОТ, кожен день виїжджали 500-700 осіб. Тобто от такі були цифри. Зараз, на жаль, закритий цей коридор і залишається тільки можливість виїхати через Крим до третіх країн. А з тих, хто залишився, певна кількість, дійсно, вони навчаються, ходять в ці школи, але більше ходять для того, щоб… ну просто батьки залякані», – пояснив Соболевський.
Політик також розповів, як зазвичай проводяться фільтраційні «рейди» у домівках жителів окупованих територій.
«Якщо це невеликий населений пункт, вони його просто закривають будь-який рух, заїжджає велика кількість росгвардійців і працівники ФСБ і вони заходять в кожну хату. Вони перевіряють документи на право власності – на нерухоме майно, на автомобільний транспорт. Перевіряють, хто зареєстрований на цьому житлі», – стверджує він.
«Вони одночасно перевіряють комп'ютерну техніку, смартфони, ноутбуки, планшети, підключають до свого обладнання з відповідним софтом. Відновлюють файли, які видалялися з цієї техніки. Якщо вони (окупанти – ред.) там бачать сервіси підключення до нашої платформи онлайн-освіти, то це завжди викликає жорстку реакцію. Немає, на щастя, інформації про те, що арештовували батьків, але там дуже жорстке було поводження з ними, психологічний тиск шалений», – каже Соболевський.
За його даними, російські окупанти відкрили приблизно 30-40% шкіл, які працювали на Херсонщині до окупації територій.
«Деякі заклади просто на паперах, там немає вчителів, там вони просто не те, що малокомплектні, там просто немає педагогічного складу фактично, але вони нібито працюють, тому що так працює «руський мир», – ділиться Соболевський.
«Вони працюють на звітність, на пропагандистську картинку. Взагалі не вдалося їм побудувати свою систему освіти на нашій базі, тому що серед педагогів там не такий високий відсоток колаборації. Переважна кількість людей або виїжджали, або звільнялися з цих закладів для окупаційної влади», – розповів політик.
«Військовий штаб у школі»
Директорка загальноосвітньої школи села Новодмитрівка Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Ірина Чаура розповіла, що на початку масштабного вторгнення у школі продовжували офлайн навчання, поки російські військові не окупували село.
«Вони створили там штаб і почали там проживати, то зрозуміло, що навчання там було вже неможливим і ми намагалися батькам довести, що все-таки потрібно дітей вивозити із населених пунктів, бо почалися дуже великі обстріли і в перші дні, коли вони отримували невдачу, то ми були свідками того, що вони розвертали свою зброю і стріляли по наших населених пунктах», – згадує директорка школи.
Всіх школярів із села вдалося вивезти з окупації, каже вона.
«Дякувати саме Кривому Рогу, він прийняв дуже багато наших переселенців з півдня України. І більшість дітей разом з батьками залишилися там і ми організували дистанційне навчання, через онлайн. Ми шукали, брали на прокат гаджети для дітей, тому що не всі діти могли вийти на зв'язок, оскільки на блокпостах забрали телефони батьків, ноутбуки», – розповіла Чаура.
Вона зазначила, що зараз у школі навчаються 139 дітей, у тому числі 30 – із досі окупованих населених пунктів.
«Навіть ті діти, які виїхали за кордон, є в Польщі діти, які виїхали в інші регіони України, наприклад, це Черкащина, Закарпаття, Івано-Франківщина, то вони залишилися з нами, більшість з нами. У нас зараз повністю проходять уроки онлайн, діти слухають викладачів, виконують завдання», – додала освітянка.
За словами директорки, всі комп'ютери зі школи вивезли до того, як російські військові окупували село. Вона також розповіла, в якому стані була школа після відходу російської армії.
«Вони замінували стадіон, щоб не могли з боку річки підійти до нашої будівлі. У нас будівля яка має протирадіаційне укриття. Одного разу, коли вони отримали невдачу біля Високопілля, вони розвернулися і саме і запустили снаряд невеликої дії, але десь 200 кв. м нашого даху знесло. Коли звільнили наше село, батьки разом з працівниками школи організувалися і ми вже закрили цей дах», – розповідає вона.
«У внутрішніх туалетах, оскільки у нас була і гаряча і холодна вода, то тепер там вирвані крани, зламані унітази. Помальовані двері у трьох кабінетах вони взагалі виламані, їх немає», – додала директорка.
Мелітополь: «викладають 18-річні»
Виконуюча обов'язки начальника управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області Галина Шиліна у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що більшість учнів з Мелітополя навчаються за українською програмою.
«У Мелітопольській громаді навчається близько 14 тис. дітей. З них перший семестр у нас закінчували близько 11 тисяч, це за українськими програмами. Однак залишається значний відсоток дітей, які пішли в російські школи, вимушено пішли. Змушена на цьому наголосити. Тому, що на жаль на ТОТ не тільки в місті Мелітополі, а й в районі, чиниться тиск на батьків на учнів для того, щоб діти відвідували їхні школи і якщо батьки цього робити не будуть, то батьків будуть лишати батьківських прав», – стверджує вона.
У Мелітополі близько 4 тисяч дітей навчаються за програмами окупантів, каже Шиліна.
«Ми шукаємо зв'язок, вихід на них і пропонуємо екстернатну форму навчання, деякі батьки звісно раді будуть до нас доєднатись, але та ситуація, яка на сьогодні є – залякування, репресії, батьків і взагалі людей на тій території, поки що не дозволяє повною мірою охопити усіх учнів», – зазначила вона.
Очільниця управління освіти також розповіла, що окупанти досі чинять тиск як на батьків, так і на вчителів.
«Рейди приходять до будівель, до наших дітей, до педагогів, запитують, чому не навчаються, якщо не навчаються. Тих класних, яких вони (окупанти – ред.) призначили на окупованій території, змушують надавати списки дітей, хто навчається за українськими програмами. Тобто дуже чиниться тиск і тому навіть ті, хто хоче навчатись, але діти й батьки бояться. Ми це розуміємо і знаємо. Також чиниться тиск на вчителів – теж заходять до хати, шукають телефони, техніка, яка була повідбирали. Тобто працювати людям фактично немає на чому, навіть якщо хтось би й хотів», – розповіла Шиліна.
Вона розповіла, хто зараз працює в школах, які відкрили окупанти.
«Фахівців своєї справи досить мало. Набрали такі категорії, як сторожі, завезені люди, діти молоді зовсім – по 18 років, діти, які тільки закінчили школи та пішли в так званий МДУ – Мелітопольський державний університет, який вони так назвали. Тобто дитині 18 років і вона вже викладає в школі», – стверджує освітянка.
«В Мелітополі є такі, які погодились викладати, але їх мало. Туди було завезено людей з Криму з інших місць. Наші діти не сприймають тих педагогів», – додала вона.
Деякі діти продовжують спілкуватися у школах українською мовою, що неабияк дратує окупантів, каже Шиліна.
«На сьогодні діти можуть співати гімн України, наприклад, в кабінеті. Потім з батьками тих учнів, та окупаційна влада проводить так звані профілактичні бесіди. Вони погрожують депортацією», – повідомила вона.
День 395. 25 березня. Що обговорюють херсонці у соцмережах
З листопада 2022 року близько 17 тисяч жителів Херсонщини скористались безплатною евакуацією
Перетворили на військовий об’єкт. В якому стані сьогодні Каховська ГЕС (фото)
Армія відновлення. Громади Бериславського району запрошують на роботу
«Евакуйовані» херсонці хочуть жити ближче до дому, Москва ж намагається виселити їх якнайдалі
