Окупанти заховали міни в пластик, щоб їх не бачив металошукач – як сапери розміновують Херсонщину

Окупанти заховали міни в пластик, щоб їх не бачив металошукач – як сапери розміновують Херсонщину
Автор: Марина Поліщук 11 Декабря 2022 14:15

Сапери продовжують роботи з розмінування де окупованої території Херсонщини – працюють без вихідних і в дощ, і в сніг. Адже від їхньої роботи залежить безпека для життя абсолютно всіх, хто перебуває в цьому регіоні.

Лише за минулу добу, 10 грудня, піротехнічні підрозділи ДСНС знешкодили у звільнених населених пунктах Херсонщини 443 вибухонебезпечні предмети, повідомляє Головне управління ДСНС України у Херсонській області.

Загалом станом на ранок 10 грудня піротехніки ДСНС розмінували понад 800 гектарів території Херсонської області, зокрема 200 кілометрів доріг, 20 кілометрів ліній електропередач. Про це в ефірі загальнонаціонального марафону розповів керівник напрямку розмінування «Херсон» Роман Рогатинський.

На жаль, трагічні випадки підриву на мінах продовжують траплятися. Нагадаємо, днями на Херсонщині під час проведення стабілізаційних заходів на каскаді ворожих мін підірвалися і загинули 4 співробітників поліції Черкаської області, ще 4 зазнали поранень. 7 грудня вони потрапили в мінну пастку, яку залишили окупанти, поблизу села Федорівка. Як розповіли в коментарі ТСН.ua джерела в Нацполіції, правоохоронці поверталися з бойового завдання пішки та підірвалися на фугасі, виготовленому із боєприпасів до крупнокаліберної артилерії. 

Тож ДСНС закликає громадян дотримуватися наступних правил:

- користуватися асфальтними і бетонними дорогами;

- не підходити до покинутих будівель, автівок, блокпостів;

- не чіпати зброї, техніки чи будь-яких підозрілих предметів;

- не заходити в ліси й лісосмуги, сади, на поля й городи.

Співробітники ДСНС кажуть, що під час відступу з правобережної Херсонщини російські окупанти поставили багато мін-пасток – від фугасів до мін із сенсорними датчиками. Причому небезпека є всюди: і в населених пунктах, і в полях. Сапери падають з ніг, бо не встигають обійти всі двори деокупованих сіл Херсонщини. До того ж ворог вдався до хитрощів: наприклад, щоб при розмінуванні детектори не побачили міну, їх замаскували в пластик. Про нелегку щоденну роботу саперів рятівники розповіли в коментарі ТСН.ua.

«В області багато вибухонебезпечних предметів, багато ракет РСЗВ “Урагани” і “Гради” також є мінні поля, де встановлені протитанкові міни, артснаряди і міни. Страх є завжди, особливо тут, коли літають над головами боєприпаси, та й небезпечно по землі ходити, багато підривів», – розповідає сапер ДСНС Юрій Гомонець.

Аби розмінувати посадку до неї треба доїхати, усі ґрунтові дороги окупанти замінували, і ніхто не знає, що там напхано в землі. Тому сапери йдуть пішки крок у крок.

«Ворог мінував дороги ґрунтові цікавим методом “пастка”. Ставили міну не лише зверху, а через дерев’яний брусок на глибині 30 см. Наші детектори, якщо міна в пластиковому корпусі, не бачать їх і доводиться сантиметр в сантиметр перекопувати перехрестя доріг», – розповідають піротехніки. 

Розміновувачі не працюють на швидкість – тут головне нічого не пропустити, бо тоді можуть постраждати й самі сапери, і цивільні, які їхатимуть польовою ґрунтовкою.

Поряд із українцями працює Раян Хендріксон – професійний сапер, ветеран американської армії. Воював у Афганістані й Іраку, тепер приїхав ділитися досвідом до України. Він створив громадську організацію, пише тематичні книги та шукає по всьому світі інженерне обладнання для колег. Хендріксон каже, що наші сапери в таких умовах дуже добре роблять свою справу. 

«Перебуваючи в багатьох гарячих точках, я бачив території з мінами. Приїхавши до України, я зрозумів, що тут найгірша ситуація з мені відомих. Я думаю, що розмінування всієї території, де ведуться бойові дії, може зайняти й 50 років, і більше», – каже Раян.

Усіма знаннями, що він отримав і чому навчився під час служби в гарячих точках, готовий ділитися з українськими саперами. Адже розміновувати доведеться роками, і наші сапери мають стати одними з найкращих у світі. 

Приєднуйтеся до нас:

День 339. 28 січня. Що обговорюють херсонці в соцмережах

Від російських снарядів загинули дві жінки – у Херсоні та Комишанах

«Сни про Херсон». Невдовзі світ побачить збірка оповідань про життя херсонців під час російської окупації