Євгенія Весна
Понад 1000 малюків з Маріуполя віддали на усиновлення до Тюмені, Іркутська, Кемерова та Алтайського краю. Ще майже три сотні дітей перебувають на тимчасовому утриманні в спеціалізованих установах Краснодарського краю. Така інформація з’явилася на сайті управління з питань сім’ї та дитинства міста Краснодар. Пізніше інформацію з сайту видалили, але вона доступна в архіві.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на це повідомлення, зазначивши, що російська федерація грубо порушує Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 1949 року, яка передбачає зобов’язання держави-окупанта не змінювати громадянського статусу дітей, а також Конвенцію ООН про права дитини від 1989 року. У МІД України заявили, що усі українські діти, які були незаконно переміщені на територію Росії, мають бути повернуті до їхніх батьків або законних опікунів”.
Тим часом Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє про незаконне вивезення 30 дітей з Харцизька, Іловайська та Зугрес до Нижнього Новгорода з метою “участі у навчально-тренувальних зборах”.
Про примусове переміщення дітей повідомив також у своєму телеграм-каналі радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко:
«Найбільший злочин росії в Маріуполі це навіть не прицільне бомбардування Драматичного Театру. Найбільший злочин росіїї – це викрадання українських дітей – маріупольців, яких приписано до дітей-сиріт. Без з’ясування реального статусу. Без права опинитись в рідних сім’ях. Без права на Батьківщину.
Сьогодні офіційні органи опіки Краснодарського краю зізнались, що незаконно утримують та пропонують до усиновлення 300 дітей з Маріуполя. А вже понад 1000 українських дітей-маріупольців з початку окупації Маріуполя вже передали в російські сім’ї по різним куточкам необільшовистської імперії.
Росія вбиває, краде і знищує українців без жалю. Лють. Просто лють».
Тим часом херсонські пропагандистські канали поширюють інформацію, як діти з Херсонщини їдуть на оздоровлення до росії. Ця інформація викликає занепокоєння, тому що батьки, відправляючи дітей на росію, не мають жодних гарантій того, що їх діти повернуться, або що вони не будуть використовуватись у якості живого щита під час пересування російської військової техніки в Україну та по нашій території.
Марина Поліщук
