Офіс Президента хоче влаштувати ексочільника Херсонської ОДА послом в Азербайджан: як вплине це на відносини двох держав?

У серпні цього року в ЗМІ з’явилася інформація про можливе призначення колишнього очільника Херсонської ОДА та екс-гендиректора Укроборонпрому Юрія Гусєва послом в Азербайджан. За інформацією різних джерел, передувало цьому відмова Чехії бачити Гусєва дипломатом у своїй державі. 

Не спішить з агреманом (попередня згода на його кандидатуру) й Азербайджан. Запит щодо Гусєва було відправлено в Баку ще місяць тому. Але відповіді Київу не було надано. Як написав в колонці “Дзеркало тижня” політолог Андрій Яковлевський, якщо Азербайджан погодиться на кандидатуру Юрія Гусєва, то останній поповнить лави списаних топчиновників, яких Банкова працевлаштувала послами впродовж останніх років.

“За роки президентської каденції Володимир Зеленський, як і його попередники, неодноразово практикував політичні призначення послів. Колишня генпрокурорка Ірина Венедиктова вирушила до Швейцарії, ексвіцепрем’єр Павло Рябікін — до Китаю, колишній міністр оборони Андрій Таран — до Словенії. Ексголову Луганської ОДА Сергія Гайдая хочуть відправити до Казахстану (втім, Астана відмовляється видавати йому агреман). До Великої Британії ладять Олексія Рєзникова, який донедавна обіймав посаду міністра оборони”, – пише політолог. 

На думку Яковлевського, затягування призначення Юрія Гусєва послом може бути пов’язано з його безрезультатною роботою в Херсонській області та неефективним менеджментом в Укроборонпромі. 

Політолог пояснив наскільки наразі важливий на України Азербайджан та як вплине призначення Гусєва послом до цієї держави. 

“Азербайджан важливий для нас із погляду логістики під час переміщення товарів до Центральної Азії й Китаю. По-друге, з огляду на російську агресію, нашій країні потрібна політична підтримка на міжнародній арені. І Київ мав право очікувати її від Баку. Адже Україна завжди «вписувалася» за свого партнера з ГУАМ, голосуючи в міжнародних організаціях за територіальну цілісність Азербайджану й постачаючи йому зброю та військову техніку під час Першої й Другої карабаських війн”, – пише Яковлевський.

За його словами, Баку займає обережну позицію, ведучи власну гру з Москвою: попри те, що вплив Росії на Азербайджан зменшується, азербайджанці не хочуть робити різких рухів, здатних спричинити негативну реакцію Кремля. Як наслідок, за тиждень після повномасштабного вторгнення Росії в Україну азербайджанська делегація не була присутня на голосуванні резолюції Генасамблеї ООН ES-11/1, що засуджувала російську агресію. Такої ж позиції азербайджанці дотримувалися й під час подальших голосувань.

Та озирання на Москву не заважає Баку публічно заявляти про підтримку територіальної цілісності України й не визнавати «виборів» на окупованих територіях, надавати Києву гуманітарну допомогу й постачати нам бензин: азербайджанське паливо має критичне значення для України. Примітно, що представник азербайджанського посольства бере участь у обговоренні «формули миру Зеленського», яке проводить ОП. Зрештою, багатий Азербайджан важливий для України не лише під час війни, а й після неї: азербайджанці готові інвестувати в країну, де можуть працювати за зрозумілими їм правилами гри.

“Щоб реалізувати українські інтереси в цій країні, треба навчитися працювати з Азербайджаном. Увійти до системи й установити контакти з потрібними групами впливу. Передусім із Алієвим і його дружиною. Виправити враження, що його справив Гусєв під час візиту до Баку, ще коли обіймав посаду керівника «Укроборонпрому». Нам в Азербайджані потрібен слуга України, а не слуга одного пана, для якого організують бізнес-горлечко. В протилежному разі призначення послом цього ексчиновника стане покаранням не лише для Азербайджану, а й для України”, – пише політолог.