Дарина Лапіна
Ситуація у тимчасово окупованій Голопристанській громаді залишається стабільно важкою. Вже майже рік там немає світла, нині ж відчутний і дефіцит пального, що робить менш доступним і користування генераторами. Проблеми є з постачанням продуктів, отриманням виплат та транспортним сполученням. Подекуди утруднено й доступ до води.
Про нинішню гуманітарну ситуацію у громаді «Укрінформу» розповіла начальниця Голопристанської МВА Світлана Лінник.
За її словами, у громаді електропостачання відсутнє понад 10 місяців. Світло в оселях з’являється за рахунок генераторів та сонячних панелей, що ще вціліли.
Також вже кілька тижнів немає автобусного сполучення на маршруті до Залізного Порту. Транспорт перевізника на ремонті. Для людей поїздки до Залізного Порту дуже важливі, адже саме там можна зняти готівку, обміняти кошти, щось придбати.
Є проблеми і з отриманням виплат, зокрема пенсій – їх не розносять.
«У Голій Пристані, Старій Збурївці, Великій Кардашинці – не розносять. Уже, певне, рік. Щоб отримати російську пенсію, треба їхати у Залізний Порт, де є банкомат чи так звана банківська установа. Або хоч зробити обмін. Люди кооперуються – дають свої картки комусь, щоб зняли гроші», – зазначила Світлана Лінник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Немає ні ліків, ні медиків: у Голопристанській громаді хвора дитина померла, не дочекавшись медичної допомоги
За її словами, пального фактично немає – його доставку здійснює приватна особа раз на тиждень за попереднім замовленням тим, у кого є фінанси. Якість бензину різна, іноді такий привозять, що генератори «горять» від того, чим їх заправляють, а ремонтувати особливо вже нікому та і нічим.
«Каністра бензину 20 літрів – від 7 тисяч рублів, балон газу – 15 -18 тисяч і його не придбати», – каже вона.
Лінник додала, що зв’язку майже немає, людям час від часу вдається підзарядити гаджети та передати повідомлення для рідних.
Чи є доступ до їжі та води?
Окремо начальниця Голопристанської МВА повідомила про забезпечення місцевих продуктами харчування. Із цим у тимчасово окупованій громаді також проблеми.
За її словами, донедавна був підвіз – працював один з приватних суб’єктів, який підтримував окупантів і якому давали можливість, щоб його магазин працював у Голій Пристані, а інші – допродують те, що ще лишилося в запасах.
Начальниця МВА сказала, що стихійний ринок в місті працює лише за рахунок жителів ближчих сіл, які на велосипедах привозять у місто овочі та молочну й м’ясну продукцію.
Хліб іноді завозять, а у селі Кардашинського старостату, його випікають мешканці та продають або обмінюють на щось інше з продуктів. Як додає Лінник, у селах ситуація з харчами загалом краща, бо там є господарство – городи, худоба.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ООН заявила про гуманітарну катастрофу в окупованих Олешках і Голій Пристані
Що ж стосується доступу жителів громади до питної води, то у деяких населених пунктах навіть із цим наявні проблеми.
«Вода у Голій Пристані, Кардашинці, Старій Збур’ївці, Новій Збур’ївці є завдяки свердловинам на подвір’ях, бо це трохи нижче до річки Дніпро. А вже у більш віддалених населених пунктах, то вода пропадає. І без насосів немає можливості її добути. Городина сохне, бо система поливу працює, коли є електрика», – розповіла начальниця МВА.
Вона наголошує, що окупаційна влада, яка, згідно з нормами міжнародного гуманітарного права та Женевськими конвенціями, зобов’язана забезпечувати нормальну життєдіяльність на захопленій території, гарантувати цивільному населенню постачання харчів, медикаментів, роботу критичної інфраструктури, на цій території цих вимог не виконує.
Фото: wikimapia.org.
Марина Поліщук
