Коронавірус та інсульт: чи є зв’язок?

Лікарі в різних країнах проаналізували, що коронавірусна інфекція негативно впливає на судини, що може викликати різні ускладнення

Згідно з дослідженнями американських учених частота судинних ускладнень у вигляді інсульту в хворих із COVID-19 у вісім разів вища, ніж у пацієнтів із грипом (1,6% і 0,2% відповідно). Розвиток цього захворювання ускладнює перебіг власне інфекції та створює додаткову загрозу відновленню неврологічних функцій і навіть життя пацієнта. У повідомленні, опублікованому в медичному журналі Нової Англії (регіон США), говориться про п’ять випадків інсульту великих мозкових артерій за двотижневий період у пацієнтів із ковід віком до 50 років: захворюваність у сім разів вища, ніж зазвичай можна було б очікувати.

До схожих висновків дійшли й ізраїльські вчені. Вони виявили різке збільшення захворюваності на інсульт серед молодших пацієнтів у порівнянні з аналогічною віковою групою до початку пандемії. Причому найбільше занепокоєння викликало те, що в більшості пацієнтів не було жодних «класичних» чинників ризику, які б сприяли підвищенню ймовірності захворювання.

ЧОМУ ВИНИКАЄ УСКЛАДНЕННЯ?

Як пояснюють медики, в період перебігу ковіду порушуються функції ендотелію – клітин, що знаходяться на внутрішній поверхні судин, і викликають їх скорочення та розширення. Спостерігається підвищене згортання крові, й саме ця згубна дія на систему гемостазу є однією з головних небезпек коронавірусної інфекції. Утворюються тромби, які закупорюють артерії мозку. Із цієї причини лікування ковіду часто включає препарати проти тромбоутворення.

Крім того, дослідження медиків із Університету медицини та наук про здоров’я Ірландії, проведені спільно з колегами з Англії, Німеччини та Австралії, показали, що саме підвищене згортання крові викликає постковідний синдром (фізична слабкість, задишка, головний біль, «туман у голові», втрата нюху та смаку). Судячи з аналізів, маркери згортання крові в тих, хто переніс ковід, ще довго залишаються на високому рівні, хоча ознак запалення вже немає.

 УДАР ПО МОЛОДІ

Погоджуються з негативним впливом коронавірусу на кров’яну систему й медики Херсонщини. Зокрема як зазначив у розмові з журналістом «Гривни» Євген Борблик, лікар-нейрохірург Херсонської обласної клінічної лікарні, ковід дестабілізує функції судинної системи, впливає на рівень артеріального тиску, обтяжує гіпертонічне захворювання. Хоча офіційних статистичних даних ще немає, але практика показує, що інсульти після перенесеного ковіду частіше стали траплятися в молодого покоління. Саме це спостерігають нейрохірурги обласної лікарні.

ЩО ТАКЕ ІНСУЛЬТ?

Як розповів Євген Борблик, під інсультом мається на увазі гостре порушення мозкового кровообігу. Хоча в повсякденній мові інсульт часто називають «крововиливом у мозок», в дійсності на крововиливи (тобто на так званий геморагічний різновид інсульту) припадає лише 20–25% випадків. А ось ішемічні інсульти, які виникають внаслідок гострої недостатності мозкового кровотоку, складають 70–85% всіх випадків цього захворювання.

«Інсульт у наш час стає однією з основних соціально-медичних проблем, оскільки це захворювання є вагомою причиною інвалідизації та смертності дорослого населення. Інвалідами стають 70–80% тих, хто вижили після інсульту, водночас приблизно 20–30% із них потребують постійного стороннього догляду», – зазначив лікар-нейрохірург.

НА ХЕРСОНЩИНІ 2700 ІНСУЛЬТІВ ЗА РІК

В Україні щорічно реєструється приблизно 140 тисяч нових випадків інсульту, в Херсонській області – біля 2700. У 70% випадків причина ішемічного інсульту – атеросклероз сонних артерій.

«Атеросклероз судин призводить до відкладення в їхніх стінках холестеринових бляшок, які значно звужують просвіт артерій і погіршують кровопостачання головного мозку, – продовжує Євген Вікторович. – Холестерин, який надходить у кров із надмірно жирною або генетично модифікованою їжею, поступово накопичується на стінках судин. Якщо на певній ділянці судини потік крові уповільнений або йому щось перешкоджає, шар холестерину стає настільки великим, що просвіт судини дуже зменшується й надалі закривається зовсім. Кров припиняє надходити в певні ділянки мозку, настає кисневе голодування, й ці зони починають гинути. Це призводить до розвитку ішемічних інсультів, в тому числі повторних».

ЯКІ СИМПТОМИ

Симптоми гострого інсульту зазвичай є очевидними навіть для тих, хто є далеким від медицини. Це можуть бути порушення мови, різка слабкість у лівих або правих кінцівках, виражені порушення координації рухів із нудотою та блювотою, гостре настання сліпоти на одне око, а також інші неврологічні та психічні розлади. Однак є й такі передвісники інсульту, які часто залишаються непоміченими до тих пір, «доки не вдарить грім», уточнює Євген Вікторович.

До них відносяться повторні головні болі, запаморочення, підвищення артеріального тиску у віці після 50 років, прогресуюче зниження пам’яті, періодичні порушення зору, розлади рівноваги – все це є початковими ознаками судинних проблем головного мозку. Всі хворі на цукровий діабет, гіпертонічну хворобу знаходяться в групі ризику щодо розвитку мозкового інсульту.

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

Як розповів лікар-нейрохірург, для діагностики атеросклеротичного ураження судин головного мозку застосовується така загальнодоступна методика як дуплексне ультразвукове дослідження судин шиї. Вона дозволяє виявити атеросклеротичні бляшки в сонних артеріях на ранніх стадіях. При виражених звуженнях артерій (більш ніж на 70%) для запобігання розвитку інсульту показане проведення профілактичних операцій – стентування сонних артерій або видалення бляшок (ендартеректомія).

«Стентування сонних артерій – це малоінвазивна операція, яка спрямована на усунення звуження артерії та відновлення нормального кровопостачання головного мозку. Стентування виконується під місцевою анестезією через єдиний прокол шкіри та артерії. Спеціальний інструмент заводиться через просвіт судини до місця звуження (стенозу) артерії, а далі встановлюється стент (металева сітчаста “пружина”), яка розширює звужений просвіт судини та зміцнює її стінки.

Операція з видалення атеросклеротичної бляшки з сонної артерії (ендартеректомія) має такі особливості: проводиться під загальним знеболенням, через косметичний розріз шкіри на шиї виділяється сонна артерія в місці її розгалуження. Після розтину просвіту артерії видаляється сама бляшка з наступним накладенням ретельного судинного шва. Загальна тривалість операції складає до 60 хвилин. Під час операції сонна артерія вище й нижче розрізу пережимається спеціальними затискачами. Внаслідок операції повністю відновлюється просвіт судини, усувається небезпека подальших інсультів», – пояснив Євген Вікторович.

Як вважає лікар, загалом можна стверджувати, що на ситуацію з хірургічною профілактикою інсультів в Херсонській області можна дивитись доволі оптимістично. В обласній клінічній лікарні на 5-му поверсі хірургічного корпусу активно функціонує нейрохірургічне відділення з більш ніж 50-річним стажем, де працюють висококваліфіковані фахівці. Сучасне обладнання в поєднанні з лікарською майстерністю та новітніми технологіями дозволяють успішно лікувати судинну патологію головного мозку на рівні світових стандартів.