Коли картонки говорять голосніше за політиків: містами України котиться хвиля протестів, серед учасників – херсонці

Акції протесту, які зараз проходять у великих містах країни з приводу ухвалення Верховною радою та підписанням Президентом закону #12414 вже назвали картонним майданом. В соціальних мережах жартують, що спонсором акцій є «Нова пошта». Херсонці долучаються до протестів у тих містах, де вони вимушено знаходяться. На жаль, зібратись у рідному місті нереально через постійні обстріли та дронові атаки

Чому виникли протести

22 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 12414. У цей же день спікер Ради підписав текст закону, після чого він був направлений Президенту для остаточного підпису.

Цього ж дня тисячі людей зібралися в Києві на площі перед театром імені Івана Франка на протест та закликали Володимира Зеленського накласти вето на законопроєкт, який, на їхню думку, підриває незалежність двох ключових антикорупційних інституцій: Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Пізно вночі Президент Володимир Зеленський підписав закон, і він був офіційно опублікований – набрав чинності практично одразу.

Багатьох шокував не лише зміст законопроєкту, а й швидкість і спосіб його просування. Також відразу почали проводити аналогії із «законом 16 січня», а також зі зміною євроінтеграційного курсу України часів Януковича о 2013 році. У час війни українське суспільство традиційно утримувалося від радикальних протестів. Прийняття закону № 12414 стало переломним моментом, коли люди вирішили, що деякі «червоні лінії» все ж не можна переступати, навіть у кризових умовах.

Знаково, що навіть додаток «Тривога» 23 липня розмістив закреслену позначку 12414. А його у своїх мобільних телефонах мають сотні тисяч українців по всьому світу.

Аналітик та політолог Валерій Пекар пише про те, що «довіра – соціальний капітал, який нічим не можна замінити, особливо в час війни» та каже про те, що «в очах значної частини суспільства був порушений соціальний договір. Зі свого боку, люди відчули себе вільними від своєї частини соціального договору — не критикувати владу, обмежувати себе самоцензурою, не вступати у протистояння, розуміючи надзвичайні виклики для країни та відсутність виборів на горизонті.

Заяву щодо ліквідації незалежності антикорупційних інституцій підписали сотні громадських організацій та активістів. Видання Guardian розмістило колонку Наталії Гуменюк — української журналістки та генеральної директорки Лабораторії журналістики громадського інтересу, де вона пише про причини протестів:

«Закон, прийнятий парламентом України, – раніше відомий як проєкт закону 12414 – містить кардинальні зміни, які фундаментально змінюють повноваження антикорупційних органів України. Генеральний прокурор тепер має розширені повноваження щодо НАБУ та САП, включаючи контроль над розслідуваннями, доступом до справ та складом команд, а також повноваження закривати справи або передавати їх іншим правоохоронним органам.

Голосування відбулося лише через день після того, як Служба безпеки України (СБУ) провела обшуки в офісах НАБУ, а Державне бюро розслідувань України (ДБР) висунуло кримінальні звинувачення проти трьох співробітників НАБУ через автомобільні аварії, що сталися у 2021 та 2023 роках. Ці інциденти викликали здивування через їх час.

За словами НАБУ, нові положення «фактично руйнують незалежність САП та ставлять як НАБУ, так і САП під контроль генерального прокурора». Бюро нагадало законодавцям, що антикорупційна інфраструктура України, побудована у партнерстві з міжнародними союзниками з 2015 року, була ключовою передумовою для отримання фінансової та політичної підтримки Заходу».

Що каже влада?

23 липня Президент України Володимир Зеленський виступив зі зверненням:

«Говорив із керівником НАБУ Семеном Кривоносом, прокурором САП Олександром Клименком, Генеральним прокурором Русланом Кравченком, головою Служби безпеки України Василем Малюком – різні виклики. Ми все це обговорили.

Антикорупційна інфраструктура працюватиме. Тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше.

Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону. І це те, що дійсно потрібно для України. Справи, які лежали, мають розслідуватись.

Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном – в дуже приємних країнах і без юридичних наслідків. Це ненормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди “висять” роками. І немає жодного пояснення, чому росіяни досі можуть отримувати інформацію, яка їм необхідна. Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання і щоб суспільство це дійсно бачило», – зазначив Президент у своїй промові.

Також він додав, що є домовленість, що керівники інституцій разом запропонують план дій, план конкретних кроків, які можуть зміцнити силу права в Україні.

«Звісно, всі почули те, що кажуть люди цими днями, що кажуть люди в соціальних мережах, одне одному, на вулицях. Це все не даремно. Проаналізували всі занепокоєння, усі аспекти того, що варто змінити і що має бути активізовано. Я запропоную Верховній Раді України законопроєкт, який буде відповіддю, який забезпечить силу системі правопорядку. І не буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку», – йдеться на каналі Офісу Президента.

Головне фото: “Район. Одеса”, AFP via Getty Images.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України”
та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.